Житловий масив «Гладківка» — Вікіпедія

Житловий масив «Гладківка» Донецьк
Зліва донизу: Свято-Пантелеймонівський Храм, Загальноосвітня школа №61, Панорама Місцевості.
Загальна інформація
48°02′05″ пн. ш. 37°48′14″ сх. д. / 48.034727° пн. ш. 37.803919° сх. д. / 48.034727; 37.803919
Район	Київський
Адмінодиниця	Донецьк
Населення	біля 40тис.
Телефонний код	+380
Головні вулиці	вул. Звягільського, вул. Савченко, вул. Кутузова
Парки	Парк культури і відпочинку міста Донецька
Транспорт
Залізнична інфраструктура	Мала Донецька залізниця імені В. В. Приклонського
Житловий масив «Гладківка» у Вікісховищі

Житловий масив «Гладкі́вка» — один з найстаріших місцевостей міста Донецьк, у Київському районі. Населення становить 41,5 тис. осіб. Орган місцевого самоврядування — Донецька міська рада.

«Гладківка» — виникла наприкінці ХІХ століття поблизу шахти № 2-12. Заснував її поміщик Борис Гладків — звідси і походить назва місцевості. Напрочуд чітке планування для стихійно збудованого селища. Найближча до центру околиця Донецька. Близькість однойменного урочища робить життя Гладківки пасторальним.

«Нова Гладківка» — найпізніше поселення поблизу Гладківки, яка представляє групу багатоповерхових будинків, що виникли зусиллями насамперед директора шахти імені Засядька Юхима Звягільського (на честь нього була названа одна з головних вулиць Гладківки). З низки причин у Новій Гладківці розвинулася бурхлива молодіжна культура^[1].