Гладун Дарина Валеріївна — Вікіпедія

Гладун Дарина Валеріївна
Народилася13 березня 1993(1993-03-13) (31 рік)
Хмельницький, Україна
Країна Україна
Діяльністьписьменниця, мисткиня, дослідниця, перекладачка
Alma materІнститут філології КНУ ім. Т. Шевченка
Роки активностіз 2011 дотепер
НапрямокПоезія, проза.
Magnum opusРадіо «Війна»
ПреміїКоронація слова-2015 (поезія, ІІ премія)

Смолоскип-2016 (ІІ премія, поезія)

Міжнародна українсько-німецька премія імені Олеся Гончара (поезія, 2015)
Сайтgladunpanasiuk.com

Дарина Валеріївна Гладун (13 березня 1993 року, Хмельницький) — українська письменниця, мисткиня, дослідниця, перекладачка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилась у м. Хмельницькому. У 15 років переїхала до Києва. Вищу освіту за спеціальністю Літературна творчість, українська мова та література здобула в Інституті філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Захистила магістерську роботу з теми «Сучасний поетичний перформанс». У 2017 році вступила в аспірантуру Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України. Тема дослідження: «Поетичний перформанс в Україні в інтермедіальному дискурсі»[1]. Одна з перших дослідниць феномену поетичного перформансу в Україні.

З 2014 року працює у царині менеджменту культурних подій. Була кураторкою дитячої літературної програми ГОГОЛЬFEST (2015), кураторкою літературної програми PinchukArtCentre (2018, 2019), кураторкою лабораторії перформансу у рамках Семінару творчої молоді (2017-2019).

2017 року стала учасницею проєкту «Долаючи тишу» разом з Лесиком Панасюком, Богданом-Олегом Горобчуком, Еллою Євтушенко, Тарасом Малковичем.[2] «Долаючи тишу» — цикл із 5 відеопоезій, де піднімається тема людей з вадами слуху. Проєкт має некомерційний характер і реалізується за підтримки Міністерства культури України й Благодійного фонду «Смолоскип». Партнером проєкту виступив мобільний оператор lifecell, який вже кілька років поспіль реалізує проєкт з підтримки людей з вадами слуху. Проєкт переміг у Третьому національному конкурсі «СУК/CUC(Сучасне українське кіно)» у рамках фестивалю ГОГОЛЬFEST та отримав «Золотий СУК» у номінації «Найкращий сучасний український відеоарт». Навесні 2018 року проєкт було презентовано у Франції (Париж, Ліон).[3]

2017 році разом із Лесиком Панасюком започаткувала освітній мистецький проєкт «Поезія. Переклад. Перформанс». У рамках проєкту відбулася низка поетичних презентацій, перформансів, лекцій.

2017 року стала учасницею та менеджеркою мистецького об'єднання No IDea Project (продюсерка: Анна Люднова; учасниці: Олена Бодасюк, Дарина Гладун, Анна Люднова, Наталія Мандрицька, Антон Стук). No IDentity Project створює цикл із 3 перформансів у 2018 році («Конвеєр-І. Руїна» [Off-Stage Theatre Festival Osten-Saken, Немішаєве], «Конвеєр-ІІ. Невроз» [BookForum, Львів][4], «Конвеєр-ІІІ. Голод» [Арт-Братислава, Київ]), після чого з проєкту йде Антон Стук. У 2019 році, у зв'язку з оновленим складом та зміненими векторами діяльності, проєкт перейменовано в IDentity Project. Наразі він за допомогою різних медіа досліджує українську ідентичність. 2019 року оновлений проєкт у межах фестивалю «Книжковий арсенал» представив 4 авторські зіни «Логографічна поезія» та колективно створений текстильний об'єкт «Логографічна поезія. Зін».

2018 року брала участь в українсько-італійському проєкті INCLUS+ (Палермо, о. Сицилія, Італія), у рамках якого провела низку перформансів, соціальний експеримент та взяла участь у зйомках соціального ролика.

Творчість

[ред. | ред. код]

Авторка публікацій у журналах та альманахах «ШО», «Литерратура», TextOnly, Homo Legens, «Дніпро», «Сві-й-танок», «Сполучник», «Каштановий дім», «Склянка часу» тощо.

Окремі твори перекладені англійською, мовою бенгалі, білоруською, грузинською, івритом, польською, російською та французькою мовами.

Офіційний сайт

[ред. | ред. код]

https://www.gladunpanasiuk.com/

Відзнаки

[ред. | ред. код]

— І премія на Всеукраїнському конкурсі Університету ім. Б.Грінченка «З янголом на плечі-2010» (за новелу «Мандарини» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]);
— І премія на поетичному конкурсі Артфестивалю «Kyiv Art Spring-2013»[5];
— приз глядацьких симпатій на конкурсі поезій КНУ ім. Т.Шевченка «Жива троянда-2013»;
— диплом на Конкурсі поезії ім. Леоніда Кисельова (2013);
— III премія Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова-2014» у номінації «Пісенна лірика» (за поезію «+29»);
— диплом конкурсу «Мі-мі-мі збірка» від Видавництва Старого Лева (за оповідання «Пінгвін»)[6];
— І премія на конкурсі «Kyiv Art Autmn-2014»[7];
— І премія на конкурсі «Віршована мелодія-2014»;[8]
— І премія II Міжнародного поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча гора» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (за поезію «Ще…»);

— Лауреатка Міжнародної українсько-німецької премії імені Олеся Гончара (поезія, 2015);
— Лауреатка конкурсу видавництва «Смолоскип» (поезія, IV премія (2014), III премія (2015), II премія (2016);

— Володарка спецвідзнаки від університету «Україна» на Міжнародному конкурсі «Коронація слава-2015» (за роман «І глухота впаде…»);

— II премія Міжнародного конкурсу «Коронація слова-2016» у номінації «Пісенна лірика» (за поезію «ЗахисТи»).

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Поезія

[ред. | ред. код]
  • Рубати дерево (2017, Київ, Смолоскип)
  • Документація тіла (поетичний зін, спільно з Лесиком Панасюком) (2018, Буча-Київ-Львів).
  • Логографічна поезія (поетичний зін) (2019, Буча).
  • ІЗ ТІНІ КРАСИВИХ ЧЕРВОНИХ ХЛОПЧИКІВ (2020, Київ, Парадигма)
  • Радіо «Війна» / Radio «Wojna» (білінгвальна книжка українською з польським перекладом Януша Радванського) (2022, Катовіце, Wydawnictwo Biblioteki Śląskiej)
  • Radio „Rat“ (чорногорський переклад Анджели Радованович) (2023, Подгориця, Fokalizator)
  • Kriget börjar inte imorgon (шведський переклад Мікаеля Нюдаля) (2023, Мальме, Ariel förlag)
  • Портрет сонця в бомбосховищі / Portret słońca w schronie przeciwbombowym (спільно з Лесиком Панасюком; білінгвальна книжка українською з польським перекладом Анети Камінської) (2023, Катовиці, Ars Cameralis)

Поетичні антології

[ред. | ред. код]
  • Чатує в століттях Чернеча гора (2014, Канів, Склянка Часу / Zeitglas)
  • Мова неба / ენა ზეციური (2016, Тбілісі, Видавництво ТДУ ім. І. Джавахішвілі)
  • Альманах 2013—2017 Міжнародної німецько-української літературної премії імені Олеся Гончара (2017, Київ, Нова Січ)
  • Українська надія. Антологія поезії / Ukraińska Nadzieja. Antologia poezji (2017, Варшава, видавництво FORMA)
  • Антологія молодої української поезії III тисячоліття (2018, Київ, А-ба-ба-га-ла-ма-га)
  • Ukraine In the work of international poets (2022, Лондон, Literary Waves Publishing)
  • قصائد ولوحات أوكرانية من خطوط النار (Каїр, Єгипет, 2022)
  • Säe den Weizen, Ukraine (2022, Берлін, KLAK Verlag)
  • Sunflowers: Ukrainian Poetry on War, Resistance, Hope and Peace (2022, США, River Paw Press)
  • Under Ukrainas öppna himmel (2022, Ліндеред, Ariel förlag)
  • Ukrajina 2022: pjesnički ljetopis rata (2023, Загреб, Hrvatski P.E.N. centar)
  • Razboiul mi-a luat tot (2023, Кишинів, Editura Prut)
  • Поміж сирен. Нові вірші війни (2023, Харків, Віват)

Прозові антології

[ред. | ред. код]
  • Друзі незрадливі (2014, Львів, Видавництво Старого Лева)
  • Он и Она. Истории любви / Він і Вона. Історії кохання (2016, Харків, Клуб сімейного дозвілля)
  • Short and very short stories (2018, Київ, Ефект книги)
  • Це теж зробила вона (2018, Київ, Видавництво)

Переклади

[ред. | ред. код]
  • Вальжина Морт «Епідемія троянд» (поезія; спільний переклад з англійської та білоруської: Лесик Панасюк і Дарина Гладун) (Київ, 2019)
  • БумБамЛіт. Анталогія беларускай паэтычнай рэвалюцыі / БумБамЛіт. Антологія білоруської поетичної революції (поезія, есеї, спогади і щоденникові нотатки; білоруською та українською, переклад із білоруської: Ігор Астапенко, Ярослав Гадзінський, Дарина Гладун, Яніна Дияк, Віктор Іщенко, Дмитро Лазуткін, В'ячеслав Левицький, Лесик Панасюк, Богуслав Поляк, Сергій Рубнікович, Ірина Сажинська, Юлія Стахівська, Олексій Шендрик, Павло Щириця) (Київ, 2020)

Наукові статті

[ред. | ред. код]
  • Науковий вісник Чернівецького університету; Стильовий синкретизм в українській літературі кінця ХІХ — поч XX століть. Галерея мініатюр Ольги Кобилянської (2014, Чернівці, ЧНУ)
  • Теорія літератури: концепції, інтерпретації; Український театр у Києві на початку 20-их років XX ст. (2014, Київ, Логос)
  • Літературознавчі студії. Випуск 43, частина 1; Український театр у Києві на початку 20-их років XX ст. (2015, Київ, ВПЦ «Київський університет»)
  • Художні феномени в історії світової літератури: перехід мови в письменництво («Постколоніальні стратегії»); Нонконформізм у літературній спадщині Федора Тетянича (2018, Харків, ХНУ ім. В. Н. Каразіна)
  • Національна ідентичність в мові і культурі; Тілесність у літературному перформансі «Метод Абрамовіч для скарбів» (2019, Київ, НАУ — Aix-Marseille Universite)
  • Дослідження різних напрямів розвитку філологічних наук; Сучасний літературний перформанс і текст. «Безкінечна подорож, або Енеїда»: особливості комп'ютеропису (2019, Одеса)
  • Актуальні проблеми розвитку природничих та гуманітарних наук; «Безкінечна подорож, або Енеїда»: літературний перформанс, вистава чи мультимедійний колаж? (2019, Луцьк, СНУ ім. Лесі Українки)
  • Філологія та лінгвістика у сучасному світі; Особливості поетичного перформансу на Семінарі творчої молоді (2015–2020) (2020, Запоріжжя, КПУ)
  • «Citius, Altius, Fortius!»: феномен спорту в літературі та культурі; Поетичний слем в Україні: між спортивними змаганнями й перформансом (2020, Бердянськ, БДПУ)
  • Філологічні трактати. Том 12, №1; Перфоманс і текст (на основі матеріалів з онлайн-архіву «Мистецтво Одеси 1980-х» (2020, Суми-Харків, СДУ-ХНУ ім. В. Н. Каразіна)
  • Закарпатські філологічні студії. Випуск 14, том 2; Поетичний перформанс і поетичні читання: точки дотику (2020, Ужгород, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»)
  • Актуальні питання гуманітарних наук. Випуск 31, том 1; Особливості тексту поетичного перформансу (на матеріалі авторизованого комп'ютеропису поетичного перформансу мистецького об'єднання «Aether: медіаколаборація в реальному часі») (2020, Дрогобич, ДДПУ ім. Івана Франка)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ kengurjan. Гладун Дарина Валеріївна. www.ilnan.gov.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2024.
  2. ↑ «Долаючи тишу»: нове дихання української відеопоезії. Читомо (укр.). 2 червня 2017. Процитовано 26 квітня 2024.
  3. ↑ В «Шевченківські дні» в Парижі та Ліоні покажуть театральний перформанс на вірші молодих українських поетів | Жінка-УКРАЇНКА. ukrainka.org.ua. Процитовано 26 квітня 2024.
  4. ↑ Форум видавців у Львові: найцікавіші події четвертого дня. tvoemisto.tv. Процитовано 26 квітня 2024.
  5. ↑ Київська організація Молодіжний Європейський Рух: МЄР провів другий щорічний Арт-фестиваль Kyіv Art Spring. Київська організація Молодіжний Європейський Рух. Процитовано 26 квітня 2024.
  6. ↑ Результати проекту "Мі-мі-мі". web.archive.org. 2 квітня 2015. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  7. ↑ Київська організація Молодіжний Європейський Рух. eurorukh.blogspot.com (укр.). Процитовано 26 квітня 2024.
  8. ↑ Фестиваль Івана Коваленка. Фестиваль Івана Коваленка (укр.). 30 жовтня 2019. Процитовано 26 квітня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гладун_Дарина_Валеріївна