Глобальне похолодання 6200 року до н. е. — Вікіпедія

Реконструкція температури льодовика GISP2 протягом останніх 10 тис. років із зазначенням періодів похолодання. Похолодання 6200 до н. е. позначено номером 5.

Глобальне похолодання 6200 року до н. е. (в зарубіжній літературі також осциляція Мезокко, за назвою долини в Швейцарії) — найсуворіше глобальне похолодання голоцену, аномальне для теплого атлантичного періоду. Воно тривало від 200 до 400 років, протягом яких клімат значно змінився, що призвело до зникнення низки ранньонеолітичних культур (зокрема, докерамічного неоліту B). Це похолодання не стало причиною нового заледеніння, але було суворішим, ніж малий льодовиковий період середніх віків.

Швидке похолодання 6,2 тис. років до н. е. вперше було зафіксовано швейцарським ботаніком Генріхом Цоллер в 1960 р.[1][2].. Деякі автори вважають, що це похолодання було лише одним з найпомітніших періодичних похолодань, які відбуваються в голоцені кожні 1500 років[3]. Зміна клімату 6,2 тисяч років до н. е. згодом було зафіксовано при дослідженні гренландських льодовиків і геологічних відкладень в помірному і тропічному поясах північної Атлантики [4][5][6].. В Антарктиці та Південній Америці кліматичні зміни цього періоду менш виражені[7][8]. Тим не менш, зміни мали глобальний характер, що, зокрема, відбилося на зростанні коралових рифів в Індонезії [9] і зниженні концентрації CO2 в атмосфері[10]. Рівень світового океану спочатку підвищився на 1,2 м, а до 6000 до н. е. через зростання льодовиків знизився на 14 м. Це призвело до значного відступу морів від берегової лінії, але до 5800 до н. е.. клімат нормалізувався, і моря повернулися в свої колишні береги.

Припускають, що причиною похолодання було остаточне руйнування Лаврентійського льодовикового щита у Північній Америці і раптове надходження великої маси холодної води в північну Атлантику в результаті її прориву в океан з озер Оджибвей і Агассис (Аналогічний механізм відбувся під час Міссульських повеней, які створили Скеблендс в сточищі річки Колумбія.)[11][12][13].

Глобальне похолодання драматично позначилося на деяких ранньонеолітичних культурах. Зокрема, жителі Чатал-Гуюка близько 6200 до н. е. покинули свої житла, і селище пустувало приблизно 500 років, поки клімат не покращився. У Північній і Східній Африці ці п'ять сторіч відзначені посухою. На Кіпрі населення після похолодання було відсутнє протягом майже 1500 років. Холоднішим і посушливішим клімат протягом 300 років залишався в західній Азії, особливо в Месопотамії. Вважається, що це підштовхнуло населення до створення мережі іригаційних каналів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Zoller, Heinrich (1960). Pollenanalytische Untersuchungen zur Vegetationsgeschichte der insubrischen Schweiz. Denkschriften der Schweizerischen Naturforschenden Gesellschaft (German) . 83: 45—156. ISSN 0366-970X.
  2. ↑ Nesje, Atle; Dahl, Svein Olaf (2001). The Greenland 8200 cal. yr BP event detected in loss-on-ignition profiles in Norwegian lacustrine sediment sequences. Journal of Quaternary Science. 16 (2): 155—166. doi:10.1002/jqs.567.
  3. ↑ Bond, G.; et al. (1997). A Pervasive Millennial-Scale Cycle in North Atlantic Holocene and Glacial Climates (PDF). Science. 278 (5341): 1257—1266. doi:10.1126/science.278.5341.1257. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2008. Процитовано 15 квітня 2012.
  4. ↑ Alley, R. B.; et al. (1997). Holocene climatic instability; a prominent, widespread event 8,200 yr ago. Geology. 25 (6): 483—486. doi:10.1130/0091-7613(1997)025<0483:HCIAPW>2.3.CO;2. Архів оригіналу за 28 вересня 2011.
  5. ↑ Alley, Richard B.; Ágústsdóttir, Anna Maria (2005). The 8k event: cause and consequences of a major Holocene abrupt climate change. Quaternary Science Reviews. 24 (10-11): 1123—1149. doi:10.1016/j.quascirev.2004.12.004.
  6. ↑ Sarmaja-Korjonen, Kaarina (2007). Abrupt and consistent responses of aquatic and terrestrial ecosystems to the 8200 cal. yr cold event: a lacustrine record from Lake Arapisto, Finland. The Holocene. 17 (4): 457—467. doi:10.1177/0959683607077020.
  7. ↑ Burroughs, William J. [ed.] (2003). Climate: Into the 21st Century. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0521792029.
  8. ↑ Ljung, K.; et al. (2007). South Atlantic island record reveals a South Atlantic response to the 8.2kyr event. Climate of the Past. 4: 35—45. Архів оригіналу за 10 лютого 2012.
  9. ↑ Fagan, Brian (2004). The Long Summer: How Climate Changed Civilization. New York: Basic Books. с. 107–108. ISBN 0465022812.
  10. ↑ Wagner, Friederike; et al. (2002). Rapid atmospheric CO2 changes associated with the 8,200-years-B.P. cooling event. PNAS. 99 (19): 12011—12014. doi:10.1073/pnas.182420699.
  11. ↑ Ehlers, Jürgen; Gibbard, Philip L. (2004). Quaternary Glaciations – Extent and Chronology. Part II: North America. Amsterdam: Elsevier. с. 257—262. ISBN 0444515925.
  12. ↑ Barber, D. C.; et al. (1999). Forcing of the cold event 8,200 years ago by catastrophic drainage of Laurentide Lakes. Nature. 400: 344—348. doi:10.1038/22504.
  13. ↑ Ellison, Christopher R. W.; Chapman, Mark R.; Hall, Ian R. (2006). Surface and Deep Ocean Interactions During the Cold Climate Event 8200 Years Ago. Science. 312 (5782): 1929—1932. doi:10.1126/science.1127213.

Див. також

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Глобальне_похолодання_6200_року_до_н._е.&oldid=36129085