Глобалістика — Вікіпедія

Глобалістика — міждисциплінарна галузь наукових досліджень, спрямованих на виявлення сутності, тенденцій і причин процесів глобалізації, інших глобальних процесів і проблем, пошук шляхів утвердження позитивних та подолання негативних для людини і біосфери наслідків цих процесів. Іншими словами, це комплексна наукова дисципліна, що вивчає загальні об'єктивні закономірності розвитку людства і моделі керованої світової системи в синтезі, єдності та взаємодії трьох основних сфер: глобальної екології, соціальної та економічної діяльності людини в епоху антропогенно перевантаженої Землі.

Термін «глобалістика» також вживається для позначення сукупності наукових, філософських, культурологічних та прикладних досліджень різних аспектів глобалізації і глобальних проблем, включаючи отримані результати таких досліджень та практичну діяльність з їхньої реалізації в економічній, соціальній, політичній сферах. Глобалістика народжена інтеграційними процесами, характерними для сучасної науки і являє собою сферу дослідження та пізнання, де різні наукові дисципліни і філософія взаємодіють один з одним, кожна з позиції свого предмета і методу.

Як самостійний науковий напрям глобалістика стала складатися в 1960-ті роки ХХ століття. Тоді спостерігалося загострення екологічної обстановки, складність, різноманіття і динамічність епохи, її технократичний, сцієнтистський характер.

Глобалістика — це аналітична дисципліна поки ще з розмитими контурами свого предмета дослідження. Наприклад, глобальні проблеми сучасності виникли тільки в епоху людської цивілізації, тому вони і являють складність їх вирішення, оскільки раніше ніколи не існували.

Геоглобалістика — міждисциплінарний науковий підхід, спрямований на комплексний розгляд глобальних проблем людства та пошук шляхів їх вирішення. Розділ політології, який вивчає політичні процеси, тенденції та явища в масштабах всього світу.

За деякими даними, термін був уперше вжитий польським вченим і дослідником Станіславом Лемом у 1992 році.

У дослідників немає єдиної точки зору стосовно того, коли саме зародилася глобалістика. З одного боку, про глобалістичні дослідження почали говорити переважно в другій половині XX ст., з іншого — дослідженням філософських проблем, пов'язаних з життєдіяльністю людства у світі і на земній кулі людство займається з доісторичних часів, вже у філософів стародавніх Греції, Близького Сходу, Індії і Китаю знаходимо вчення і теорії, які торкаються цих питань. У сучасній Україні глобальні проблеми, у тій чи іншій формі, осмислюються щонайменше з часів поширення віри в єдиного Бога, особливо у формі православ'я на її землях. З того часу серед жителів України бачимо багато людей, обізнаних з надбаннями світової філософської думки у цих питаннях, деякі з яких залишили власне цікаве філософське надбання, на жаль малознайоме поза руським світом. За часів середньовіччя — це переважно церковні люди, монахи, книжники, священики, єпископи. З XVII ст. поряд із ними стає все більше людей світських, серед яких знаходимо таких людей, як філософ і поет Російської імперії українського походження Іполит Богданович.

• Глобалізація
• Глобальне суспільство
• Глобальне господарство
• Глобальні проблеми сучасності

• Сучасна глобалістика: її школи, концепції, постулати, проблеми та дослідження в цій сфері в Україні [Архівовано 8 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• СУЧАСНА ГЛОБАЛІСТИКА: НАУКА І МЕТОДОЛОГІЯ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Віче › НАУКОВА БІБЛІОТЕКА › Глобалістика і футурологія: концептуалізація понять
• Критерії визначення глобалістики як науки [Архівовано 22 листопада 2012 у Wayback Machine.]
• Глобалістика та передумови її виникнення [Архівовано 21 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• Лекція Глобалістика як наука. Глобалістика: особливості та предмет дослідження [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
• Глобалистика. Энциклопедия (ред. — сост. И. И. Мазур и А. Н. Чумаков). — М.: Радуга, Диалог, 2003.
• Дергачев В. А. Глобалистика [Архівовано 18 листопада 2011 у Wayback Machine.]. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. ISBN 5-238-00957-7
• Делягин М. Г. Мировой кризис. Общая теория глобализации. Третье издание.— М.: ИНФРА-М, 2003. ISBN 5-16-001603-1
• Коротаев А. В., Халтурина Д. А. Современные тенденции мирового развития [Архівовано 27 квітня 2009 у Wayback Machine.]. М.: Либроком/URSS, 2009. ISBN 978-5-397-00327-8
• Книш М., Котик Л. Становлення глобалістики як науки [Архівовано 2 травня 2022 у Wayback Machine.]^[1] / Львівська суспільно-географічна школа: матер. конф [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.]. - Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2015. С. 343-356
• Книш М., Котик Л. Політико-географічна глобалістика [Архівовано 24 березня 2022 у Wayback Machine.]: навчальний посібник. - ЛЬвів: ЛНУ ім. І. Франка, 2014. - 484 с.

• О. А. Коппель. Глобалістика політична // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
• О. Коппель. Глобалістика // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.145 ISBN 978-966-611-818-2.

Це незавершена стаття з науки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ Котик, Любов. Становлення глобалістики як науки (англ.). Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 27 березня 2021.