French
DeutschГлутамінова кислота — Вікіпедія
| Глутамінова кислота | |
|---|---|
 | |
| Інші назви | α-аміноглутарова кислота |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | (L-isomer); 6893-26-1 (D-isomer); 56-86-0 (L-ізомер) 56-86-0 (L-isomer); 6893-26-1 (D-isomer); 56-86-0 (L-ізомер) |
| PubChem | 611 |
| Номер EINECS | 210-522-2 |
| KEGG | D04341 і C00302 |
| Назва MeSH | D12.125.067.625.349, D12.125.119.409.349 і D12.125.427.300 |
| ChEBI | 18237 |
| SMILES | N[C@@H](CCC(O)=O)C(O)=O |
| InChI | InChI=1S/C5H9NO4/c6-3(5(9)10)1-2-4(7)8/h3H,1-2,6H2,(H,7,8)(H,9,10) |
| Номер Бельштейна | 1723799 |
| Номер Гмеліна | 101971 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C5H9NO4 |
| Молярна маса | 147,13 г/моль |
| Зовнішній вигляд | біла кристалічна пудра |
| Густина | 1,4601 (20 °C) |
| Тпл | 199 °C (розклад) |
| Розчинність (вода) | розчинний |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Глутамі́нова кислота́ (α-аміноглутарова кислота; Glu, E) — аліфатична α-амінокислота, яка використовується майже всіма живими істотами в біосинтезі білків. Це неосновна поживна речовина для людини, тобто людський організм може синтезувати достатню кількість для її використання. Це також найпоширеніший збуджуючий нейромедіатор у нервовій системі хребетних. Він служить попередником для синтезу гальмівної гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) у ГАМК-ергічних нейронах.
Зустрічається у всіх організмах у вільному вигляді (в плазмі крові разом з глутаміном становить близько 1/3 всіх вільних амінокислот) та у складі білків. Була вперше виявлена у глютені пшениці, через що і отримала свою назву.
In vivo глутамінова кислота синтезується із α-оксоглутарової кислоти - проміжного продукту циклу Кребса.
Речовина була відкрита та ідентифікована в 1866 році німецьким хіміком Карлом Генріхом Ріттхаузеном, який обробив пшеничну клейковину (за якою вона була названа) сірчаною кислотою. У 1908 році японський дослідник Кікунае Ікеда з Токійського Імперського університету ідентифікував коричневі кристали, що залишилися після випаровування великої кількості бульйону комбу, як глутамінову кислоту. Коли спробувати ці кристали, вони відтворювали невимовний, але незаперечний смак, який він відчував у багатьох продуктах харчування, особливо в морських водоростях. Професор Ікеда назвав цей смак умамі. Потім він запатентував метод масового виробництва кристалічної солі глутамінової кислоти, глутамату натрію.
Глутамат бере участь в активації нервової діяльності. Глутамат є основним збуджуючим нейромедіатором мозку. Він важливий для навчання та пам'яті, а також для регулювання настрою.
Глутамінова кислота (харчова добавка E620) та її солі (глутамат натрію Е621, глутамат калію Е622, диглутамат кальцію Е623, глутамат амонію Е624, глутамат магнію Е625) використовуються як підсилювачі смаку в багатьох харчових концентратах і консервах.
- КИСЛОТА ГЛУТАМІНОВА [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — С. 157—160. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9.
- Basic Neurochemistry: Molecular, Cellular and Medical Aspects (8th ed.) / Edited by Scott T. Brady, George J. Siegel et al. — Academic Press, 2012. ISBN 978-0-12-374947-5 (С.?)
- Neuroproteomics (2nd ed.) / Li, Ka Wan. — New York, NY; 2019. ISBN 978-1-4939-9662-9. (С.?)
- Molecular biology of the cell (6th ed) / Alberts B. Johnson A. Lewis J. Morgan D. Raff M. C. Roberts K. Walter P. Wilson J. H. & Hunt T. Garland Science Taylor and Francis Group, 2015. (С.?)
- From Molecules to Networks An Introduction to Cellular and Molecular Neuroscience. / John H. Byrne, Ruth Heidelberger and M. Neal. Academic Press, 2014. ISBN 978-0-12-397179-1 (С.?)
- Principles of neural science (6th ed.) / Kandel, E. R., Schwartz, J. H., & Jessell, T. M. McGraw-Hill, Health Professions Division, 2019. (С.?)
- The synaptic organization of the brain / Gordon M. Shepherd. Oxford ; New York :Oxford University Press, 2003. ISBN 978-0195159561 (С.?)
- Journal of Neurochemistry[відсутнє в джерелі]
- Neurochemistry International[відсутнє в джерелі]
- Nature: Neuropsychopharmacology[відсутнє в джерелі]
- NeuroPharmacology[відсутнє в джерелі]
- Molecular Neurobiology[відсутнє в джерелі]
- Neuron[відсутнє в джерелі]
- Journal of Neuroscience[відсутнє в джерелі]
- Nature: Neuroscience[відсутнє в джерелі]
- Nature Reviews: Neuroscience[відсутнє в джерелі]
- Cell: Trends in Neurosciences[відсутнє в джерелі]
 | Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |