Гнилий Ташлик — Вікіпедія

Гнилий Ташлик
Річка Гнилий Ташлик в с.Тернівка
49°06′39″ пн. ш. 31°22′56″ сх. д. / 49.110751° пн. ш. 31.382273° сх. д. / 49.110751; 31.382273
Витікс. Сердегівка
• координати49°06′39″ пн. ш. 31°22′56″ сх. д. / 49.110751° пн. ш. 31.382273° сх. д. / 49.110751; 31.382273
висота, м185 м над рівнем моря
ГирлоТясмин
• координати49°11′04″ пн. ш. 31°55′09″ сх. д. / 49.18444° пн. ш. 31.91917° сх. д. / 49.18444; 31.91917
Басейнбасейн Дніпра
Країни:Україна Україна
Черкаська область
Прирічкові країни:Україна Україна
Черкаська область
РегіонЧеркаська область
Довжина66 км
Площа басейну:572
Притоки:Нікуда, Мар'янівка ліві;
Шостачка (права)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Гнили́й Ташли́к[1] — річка в Україні, що протікає в межах Черкаської області у Звенигородському та Черкаському районах. Ліва притока Тясмину (басейн Дніпра).

Довжина 67 км. Площа водозбірного басейну 572 км². Похил річки 1,7 м/км. Долина трапецієподібна. Річище звивисте, завширшки 10—40 м. Використовується під рибництво. Споруджені ставки, вздовж берегів створюються водоохоронні смуги (заліснення і залуження). Живлення снігове і дощове подекуди підземне. Льодостав триває від грудня до березня. Вода гідрокарбонат. класу з серед. мінералізацією 650 мг/дм³.

Розташування

[ред. | ред. код]

Бере початок біля с. Сердегівки. Тече спочатку на південний схід, потім на схід і далі — на північний схід. Впадає до Тясмину на південній околиці міста Сміли.

Походження назви

[ред. | ред. код]

Назва «Ташлик» дається невеликим степовим річкам, які протікають у чітко вироблених річкових долинах. Топонім «Ташлик» походить від тюрської назви «таш» — дослівно «кам'яна течія, камінь». У цій частині України геологічною основою служать породи тектонічної структури. Український кристалічний щит — граніт, рідше лабрадорити, дуніти, габра. Щодо самого русла Гнилого Ташлику, то воно проходить здебільшого каньйонами рапаківі.

Притоки

[ред. | ред. код]

Населені пункти

[ред. | ред. код]

На берегах річки розташовані населені пункти:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Каталог річок України» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2016. Процитовано 16 січня 2019.

Література

[ред. | ред. код]