Гнідинці — Вікіпедія

село Гнідинці
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Тер. громада Варвинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74080010090089972
Основні дані
Населення 1049
Площа 3,37 км²
Густота населення 311,28 осіб/км²
Поштовий індекс 17640
Телефонний код +380 4636
Географічні дані
Географічні координати 50°26′43″ пн. ш. 32°48′32″ сх. д. / 50.44528° пн. ш. 32.80889° сх. д. / 50.44528; 32.80889
Середня висота
над рівнем моря
130 м
Водойми річки Варва, Рудка
Місцева влада
Адреса ради 17600, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, смт Варва, вул. Шевченка, буд. 38
Карта
Гнідинці. Карта розташування: Україна
Гнідинці
Гнідинці
Гнідинці. Карта розташування: Чернігівська область
Гнідинці
Гнідинці
Мапа
Мапа

Гні́динці — село в Україні, Чернігівській області, Прилуцькому районі. Входить до складу Варвинської селищної громади.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Гнідинці розташоване на річці Рудка (ліва притока Варви), за 8 км від центру громади Варви.

Селом протікає річка Варва, ліва притока Удаю.

Історія

[ред. | ред. код]

Село виникло в другій половині XVII століття і до 1709 року належало до Варвинської сотні, коли перейшло у володіння роду Тарновських.

Нафтові свердловини за радянських часів давали рекордну кількість нафти на рік — 7 мільйонів тонн. Нині вже виснажені.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1130 осіб, з яких 472 чоловіки та 658 жінок[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1053 особи[2].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 97,33 %
російська 2,48 %
білоруська 0,10 %

Економіка

[ред. | ред. код]
  • Промисловість.

Неподалік села — Гнідинцівське нафтогазоконденсатне родовище. У селі розташований найбільший в області газопереробний завод — Гнідинський ГПЗ. Тут у 1959 році була відкрита перша нафтова свердловина на Чернігівщині, що стала початком історії нафтопромислу цього краю та Прилуччини зокрема. За радянських часів Гнидинські нафтові свердловини давали рекордну кількість нафти на рік — 7 мільйонів тонн. Та вже наприкінці дев'яностих ставало зрозумілим, що поклади чорного золота не безмежні. Тому нафтовики вже в 2000 році почали вперше у ВАТ «Укрнафта» успішно освоювати метод відновлення недіючих свердловин.

  • Сільське господарство.

Радянська «Червона зірка» перетворилася на «Прогрес» — так називається колгосп. Ще нещодавно він працював на Росію. Але після того, як вона відмовилася від пирятинської продукції, налагоджується співпраця з Китаєм.

Культура

[ред. | ред. код]

В селі діє сільський ансамбль «Мрія». Дискотеки в клубі щосуботи. 17 гуртків і бібліотека з Інтернетом, де мелодрами конкурують із порадами сільського умільця.

Освіта

[ред. | ред. код]

В селі два дитячих садочки і дві школи, яких селяни забезпечують продуктами харчування, і роблять це безкоштовно. Сторічна Гнідинська школа — вже після ремонту. А дитсадок може дати фору навіть приватним київським.

Найвідоміші уродженці

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

[ред. | ред. код]

Погода в селі [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]

https://www.db.geroika.org.ua/ua/person_card.html?code=e8d77807dfea0a2622d13f0c0e8f88ef

Література

[ред. | ред. код]

Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 697 с.