Гніздечна — Вікіпедія
Гніздечна | |
---|---|
Гирло Гніздечної. Вигляд з Великих Бірок | |
49°46′26″ пн. ш. 25°35′38″ сх. д. / 49.774° пн. ш. 25.594° сх. д. | |
Витік | на північ від с. Заруддя |
• координати | 49°46′26″ пн. ш. 25°35′38″ сх. д. / 49.774° пн. ш. 25.594° сх. д. |
Гирло | Гнізна (між смт Великі Бірки і с. Дичків) |
• координати | 49°30′36″ пн. ш. 25°44′17″ сх. д. / 49.51° пн. ш. 25.738° сх. д. |
Басейн | Басейн Дністра |
Країни: | Україна Тернопільська область Тернопільський район |
Регіон | Тернопільська область |
Довжина | 39 км |
Площа басейну: | 264 км² |
Притоки: | невеликі потічки |
Медіафайли у Вікісховищі |
Гнізде́чна (стар. Ходорі́вка, пол. Chodorówka) — річка в Україні, в межах Тернопільського району Тернопільської області. Права притока Гнізної (басейн Дністра).
Довжина 39 км. Площа водозбірного басейну 264 км². Похил річки 1,8 м/км. Долина у верхній течії коритоподібна, заболочена; на перетині Товтрової гряди — V-подібна, завширшки від 300—500 м до 1 200 м. Річище звивисте, завширшки від 0,5 м до 8 м, завглибшки до 1—1,5 м. Замерзає у грудні, скресає на початку березня. Вздовж берегів здійснюються водоохоронні заходи. Споруджено ставки. Використовується на водопостачання, рибництво.
Бере початок на околиці села Опрілівці від злиття двох потоків: правий витік бере початок із джерел біля села Кобилля і протікає через Іванчани, Добриводи та Чумалі; лівий (головний) витік — північніше села Заруддя і прямує через Колодно, Болязуби та Новики. Тече переважно на південь, у пониззі — на південний схід. Впадає до Гнізної між смт Великі Бірки і селом Дичків.
Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Опрілівці, Дубівці, Стегниківці, Курники, Лозова, Шляхтинці, Байківці, Смиківці, Дичків.
- Гніздечна в Байківцях
- Гніздечна в Смиківцях
- Гирло Гніздечної
- Став на Гніздичній. Вигляд із с. Дубівці
- Дамба ставу в с. Стегниківці
- Став у Курниках
- «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 143
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |