Головна Руська Рада — Вікіпедія
Головна руська рада | |||
Загальна інформація: | |||
Юрисдикція: | Австро-Угорщина | ||
Тип: | Політична організація | ||
Дата заснування: | 2 травня 1848 року | ||
Структура: | |||
Спікер: | Григорій (Яхимович) | ||
Адреса: | |||
Адреса: | Львів
| ||
|
Головна́ Ру́ська Ра́да (оригінальне написання — Головна Руска Рада[1]) — перша українська політична організація в Галичині. Створена 2 травня 1848 р. у Львові під час революції в Галичині для захисту прав українського населення.
Головна Руська Рада складалася з 30 членів — представників греко-католицького духовенства та інтелігенції. Головою ГРР обрали єпископа Григорія Яхимовича, пізніше — крилошанина Михайла Куземського. Заступниками Г. Яхимовича обрали М. Куземського, Івана Борисикевича, секретарями — о. Михаїла Малиновського, Теодора Леонтовича.[2][3] Рада поділялася на відділи політичних прав, шкільництва, селянських справ, фінансовий та ін. ГРР підпорядковувались «менші» ради. До місцевих рад (бл. 50) входило по троє представників від селян, міщан, шляхти, дяків і 18 представників від інтелігенції (в тому числі 10 священників).
Головна Руська Рада утворилася 2 травня 1848 у Львові під час Австрійської революції.
У маніфесті від 10 травня 1848[4] Головна Руська Рада заявила про єдність усього 15-мільйонного українського народу й підтримала національні права всіх поневолених народів Австрійської імперії. Головна Руська Рада вимагала поділити Галичину на дві окремі адміністративні одиниці: східну — українську та західну — польську; об'єднати в одну провінцію українські землі — Галичину, Буковину й Закарпаття; викладання в школах та видання урядових розпоряджень, вести українською мовою.
25 червня 1848 року за рішенням Головної руської ради над Львівською ратушею був вивішений синьо-жовтий стяг. Проте провисів він над ратушею недовго: за кілька днів його зняли[5][6].
ГРР створила національну гвардію, а на Підкарпатті для боротьби з угорськими загонами — народну самооборону й батальйон гірських стрільців.
Головна Руська Рада організувала культурно-освітнє товариство «Галицько-Руську матицю» (1850[7]), відкрила Народний Дім у Львові (1850[7]). 19 жовтня 1848 скликала Собор руських учених, видавала першу в Галичині українську газету «Зоря Галицька».
У червні 1851 року діяльність ГРР була припинена[7].
Головна руська рада організувала у Львові в 1848 році перший з'їзд русинських вчених і письменників — «Собор руських вчених»[8], під час якого заснувала культурно-просвітницьку організацію «Галицько-руська матиця»; крім того, ініціювала заснування Народного дому у Львові, а також комітетів з представників інтелігенції та духовенства, видавала газету «Зоря галицька» (Зорѧ галицка (1848), Зоря галицка (1848—1851, 1855—1857), Зоря галицкая (1852—1854)[9]) .
Головна руська рада вживала заходів щодо створення українських збройних формувань — національної гвардії в містах, сільської самооборони та Русинського батальйону гірських стрільців[10].
Схвалила земельну реформу 1848 року.
Діяльність Головної руської ради зустріла активну протидію польських громадських організацій, зокрема — Центральної ради народової. Відносини з австрійською владою були неоднозначними. Австрійці йшли на поступки в мовному та культурному питанні, але протидіяли політичній діяльності. Після відновлення абсолютистської монархії Головна руська рада поступово згорнула свою діяльність, а в 1851 році була розпущена[11].
З Головної руської ради почалася історія «москвофільських» організацій на Західній Україні: Галицько-руська матиця, Руський народний дім (Львів), Руська рада.
- Українські політичні організації в Імперії Габсбургів
- Руський Собор (комітет)
- Руська Рада (Буковина)
- ↑ Турій О. «УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ» в ГАЛИЧИНІ в середині XIX століття [Архівовано 29 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- ↑ Верига В. Нариси з історії України… — С. 166.
- ↑ Листування ГРР з Саноцькою руською радою. http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl (українська та німецька) . 1849-1864. Архів оригіналу за 11 травня 2022.
- ↑ Текст маніфесту у Вікіджерелах
- ↑ Гречило А. Символи Королівства Галичини і Лодомерії (1772-1918) // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. – К., Львів, 2004. – Т. І. – С. 538-553.
- ↑ Богдан Мирошников. Державний прапор України: факти та історія. Букви. Процитовано 25 червня 2022.
- ↑ а б в Верига В. Нариси з історії України… — С. 176.
- ↑ Очерк истории украинского народа. Михаил Сергеевич Грушевский. «Лыбидь», 1990. Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 27 березня 2022.
- ↑ Марина Гёфинггофф. Вклад галицийских философов в формирование научной терминологии в украинском языке второй половины XIX в.Шаблон:Недоступна посилання
- ↑ Ф.І. Стеблій. ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г — Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України.- К.: В-во «Наукова думка», 2004. — 688 с.: іл. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 30 червня 2011.
- ↑ Ф.І. Стеблій. ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г — Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України.- К.: В-во «Наукова думка», 2004. — 688 с.: іл. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 30 червня 2011.
- Головна Руська Рада (1848-1851): протоколи засідань і книга кореспонденції [Архівовано 23 травня 2019 у Wayback Machine.] / За ред. О. Турія, упорядн. У Кришталович та І. Сварник. Львів: Інститут Історії Церкви Українського Католицького Університету, 2002.
- Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів : Світ, 1996. С. 166—177.
- Стеблій, Ф.І. Руські Ради в Галичині [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 401. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- 10.3. Революція 1848 р. Утворення і діяльність Головної руської ради / Історія України [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Головна Руська Рада [Архівовано 2 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
- Руська Народна Рада // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1649. — 1000 екз.
- Головна руська рада // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 232.