Головна Руська Рада — Вікіпедія

Головна руська рада
Загальна інформація:
Юрисдикція:	Австро-Угорщина
Тип:	Політична організація
Дата заснування:	2 травня 1848 року
Структура:
Спікер:	Григорій (Яхимович)
Адреса:
Адреса:	Львів
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Головна руська рада

Головна́ Ру́ська Ра́да (оригінальне написання — Головна Руска Рада^[1]) — перша українська політична організація в Галичині. Створена 2 травня 1848 р. у Львові під час революції в Галичині для захисту прав українського населення.

Головна Руська Рада складалася з 30 членів — представників греко-католицького духовенства та інтелігенції. Головою ГРР обрали єпископа Григорія Яхимовича, пізніше — крилошанина Михайла Куземського. Заступниками Г. Яхимовича обрали М. Куземського, Івана Борисикевича, секретарями — о. Михаїла Малиновського, Теодора Леонтовича.^[2][3] Рада поділялася на відділи політичних прав, шкільництва, селянських справ, фінансовий та ін. ГРР підпорядковувались «менші» ради. До місцевих рад (бл. 50) входило по троє представників від селян, міщан, шляхти, дяків і 18 представників від інтелігенції (в тому числі 10 священників).

Головна Руська Рада утворилася 2 травня 1848 у Львові під час Австрійської революції.

У маніфесті від 10 травня 1848^[4] Головна Руська Рада заявила про єдність усього 15-мільйонного українського народу й підтримала національні права всіх поневолених народів Австрійської імперії. Головна Руська Рада вимагала поділити Галичину на дві окремі адміністративні одиниці: східну — українську та західну — польську; об'єднати в одну провінцію українські землі — Галичину, Буковину й Закарпаття; викладання в школах та видання урядових розпоряджень, вести українською мовою.

25 червня 1848 року за рішенням Головної руської ради над Львівською ратушею був вивішений синьо-жовтий стяг. Проте провисів він над ратушею недовго: за кілька днів його зняли^[5][6].

ГРР створила національну гвардію, а на Підкарпатті для боротьби з угорськими загонами — народну самооборону й батальйон гірських стрільців.

Головна Руська Рада організувала культурно-освітнє товариство «Галицько-Руську матицю» (1850^[7]), відкрила Народний Дім у Львові (1850^[7]). 19 жовтня 1848 скликала Собор руських учених, видавала першу в Галичині українську газету «Зоря Галицька».

У червні 1851 року діяльність ГРР була припинена^[7].

Головна руська рада організувала у Львові в 1848 році перший з'їзд русинських вчених і письменників — «Собор руських вчених»^[8], під час якого заснувала культурно-просвітницьку організацію «Галицько-руська матиця»; крім того, ініціювала заснування Народного дому у Львові, а також комітетів з представників інтелігенції та духовенства, видавала газету «Зоря галицька» (Зорѧ галицка (1848), Зоря галицка (1848—1851, 1855—1857), Зоря галицкая (1852—1854)^[9]) .

Головна руська рада вживала заходів щодо створення українських збройних формувань — національної гвардії в містах, сільської самооборони та Русинського батальйону гірських стрільців^[10].

Схвалила земельну реформу 1848 року.

Діяльність Головної руської ради зустріла активну протидію польських громадських організацій, зокрема — Центральної ради народової. Відносини з австрійською владою були неоднозначними. Австрійці йшли на поступки в мовному та культурному питанні, але протидіяли політичній діяльності. Після відновлення абсолютистської монархії Головна руська рада поступово згорнула свою діяльність, а в 1851 році була розпущена^[11].

З Головної руської ради почалася історія «москвофільських» організацій на Західній Україні: Галицько-руська матиця, Руський народний дім (Львів), Руська рада.

• Українські політичні організації в Імперії Габсбургів
• Руський Собор (комітет)
• Руська Рада (Буковина)

• Головна Руська Рада (1848-1851): протоколи засідань і книга кореспонденції [Архівовано 23 травня 2019 у Wayback Machine.] / За ред. О. Турія, упорядн. У Кришталович та І. Сварник. Львів: Інститут Історії Церкви Українського Католицького Університету, 2002.
• Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів : Світ, 1996. С. 166—177.
• Стеблій, Ф.І. Руські Ради в Галичині [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 401. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• 10.3. Революція 1848 р. Утворення і діяльність Головної руської ради / Історія України [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
• Головна Руська Рада [Архівовано 2 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
• Руська Народна Рада // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1649. — 1000 екз.
• Головна руська рада // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 232.

• Головна Руська Рада / ЗАХІДНА УКРАЇНА в складі АВСТРО-УГОРЩИНИ (кінець XVIII—XIX століття). Революція 1848—1849 pp. та її вплив на розвиток краю.