Голографічний багатоцільовий диск — Вікіпедія
Частина інформації в цій статті застаріла.(січень 2014) |
Голографічний багатоцільовий диск (Holographic Versatile Disc, HVD) — розроблювальна перспективна технологія виробництва оптичних дисків, що припускає значно збільшити обсяг збережених на диску даних у порівнянні з Blu-Ray і HD DVD. Вона використає технологію, відому як голографія, що використає два лазери: один — червоний, а другий — зелений, зведені в один паралельний промінь. Зелений лазер читає дані, закодовані у вигляді сітки з ближчого до поверхні диска голографічного шару, у той час як червоний лазер використовується для читання допоміжних сигналів зі звичайного компакт-дискового шару в глибині диска. Допоміжна інформація використовується для відстеження позиції читання, на зразок системи CHS у звичайному жорсткому диску. На CD або DVD ця інформація впроваджена в дані.
Передбачувана інформаційна ємність цих дисків — до 3.9 терабайт (TB), що порівнювано з 6000 CD, 830 DVD або 160 одношаровими дисками Blu-ray; швидкість передачі даних — 1 Гбіт/сек. Optware збирався випустити 200GB диск на початку червня 2006 року і Maxell у вересні 2006 з ємністю 300GB. 28 червня 2007 року HVD стандарт був затверджений й опублікований.
- Офіційний сайт hvd-forum.org [Архівовано 23 серпня 2009 у Wayback Machine.](англ.)[недоступне посилання]
- http://www.tech-faq.com/hvd.shtml(англ.) [Архівовано 17 травня 2008 у Wayback Machine.]