Голіцин Дмитро Петрович — Вікіпедія

Голіцин Дмитро Петрович
Народився	6 грудня 1860(1860-12-06)
Помер	3 грудня 1928(1928-12-03) (67 років) Вишеград, Сентендреський ярашd, Пешт, Угорщина
Країна	Російська імперія
Діяльність	поет, письменник, державний діяч
Alma mater	Олександрівський ліцейd
Мова творів	російська
Партія	Російські збори
Рід	Голіцини
Голіцин Дмитро Петрович у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

Князь Дмитро Петрович Голіцин (псевдонім — Муравлін; 6 грудня 1860(18601206), Франкфурт-на-Майні  — 16 (3) грудня 1928, Вишеград) — російський державний діяч, письменник, громадський діяч.

Син відставного поручика князя Петра Петровича Голіцина (1827—1902) від шлюбу його з Юлією Олександрівною Чортковою. У 1881 році закінчив Імператорський Олександрівський ліцей. По відбуттю військової повинності в лейб-гвардії Павлівського полку вступив на службу в державну канцелярію.

У 90-ті-помічник статс-секретаря Державної Ради, з 1902 член ради міністра народної освіти.

Із 1906 року товариш головноуправляючого, а з 1 січня 1910 року головноуправляючий Власної Його Імператорської Величності канцелярії по установах Імператриці Марії .

Письменник, романіст (літературний псевдонім Муравлін і Дмитро Чертков^[1]).

Член Ради Товариства ревнителів російського історичного просвітництва в пам'ять імператора Олександра III, член-директор Літературно-художнього товариства. У січні 1901 року був обраний головою Ради Російських зборів; цю посаду обіймав до березня 1906. Перший почесний член Російських зборів. Почесний голова 1-го Всеросійського з'їзду руських людей у Санкт-Петербурзі 8-12 лютого 1906 року.

У квітні 1912 року був призначений членом Державної Ради, в якій входив до правої групи.

У 1920 році втік із Радянської Росії, жив в Угорщині, де в 1921 році був представником Вищої монархічної ради, а з 1922 року представником великого князя Кирила Володимировича. Співпрацював у журналі «Двуглавый орёл».

Помер у 1928 році.

Був одружений з Ольгою Семенівною Харитоновою. Син: Петро Дмитрович Голіцин (нар. 29 червня 1888).

• Вірші в «Живописном обозрении», 1879—1884, під псевд. Дмитрія Черткова,
• Не убий, СПБ, 1880;
• Убогие и нарядные, СПБ, 1884:
• В толпе [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.], СПБ, 1894;
• Баба, СПБ, 1885;
• Будни [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.], СПБ, 1895;
• Тенор, СПБ, 1885;
• Мрак, СПБ; 1886;
• Хворь, СПБ, 1886;
• Около любви, СПБ, 1887.
• Князья, Роман и др. рассказы, СПБ, 1888;
• Рубли, СПБ, 1889;
• Суд идет… 1891;
• Режаниновы, «Живописное обозрение», 1897, X, XI;
• На севере, «Живописное обозрение», 1898, X;
• У синя моря, СПБ, 1898;
• Вавилоняне, СПБ, 1901;
• Сон услады, СПБ, 1902;
• От смутных дней, СПБ, 1902;
• На безлюдьи, СПБ, 1902 (изд. 2-е, СПБ, 1910);
• На Руси, СПБ, 1903;
• Кащей [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.], СПБ, 1903;
• Святыня, СПБ, 1905;
• Святыни, СПБ, 1912, и др.

• Чёрная сотня. Историческая энциклопедия 1900—1917. Отв. редактор О. А. Платонов. М., Крафт+, Институт русской цивилизации, 2008.
• Литературная энциклопедия 1929—1939
• Almanach de St-Petersbourg. Cour, monde et ville. 1912. — St-Petersbourg: Societe M.O.Wolff, 1912.
• Голицыны, писатели и ученые // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)