Горанці — Вікіпедія
Горанці | |
---|---|
Кількість | 60 000 (за оцінками)[1] |
Ареал |
Горанці (також Горана; серб. горанци та мак. горанци, болг. горани; самоназва: нашинци, нашинские) — одна з малих народностей Балкан, частини сербського народу. [4][5][6] В переписах населення вказують свою національність в основному як горанську або боснійську, рідше ідентифікують себе як сербів чи навіть як турків і албанців з рідною слов'янською мовою. Близькі за походженням іншим південнослов'янським ісламізованим етнічним групам Південної Метохії — средчанам (жуплянам) і подгорянам.
Населяють регіон Гора — трикутник між Косово, Албанією, Республікою Північна Македонія. Їх налічується приблизно 60 000 чоловік.
- ↑ Progam političke stranke GIG. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 12 жовтня 2018.
Do Nato intervencije na Srbiju, 24.03.1999.godine, u Gori je živelo oko 18.000 Goranaca. U Srbiji i bivšim jugoslovenskim republikama nalazi se oko 40.000 Goranaca, a značajan broj Goranaca živi i radi u zemljama Evropske unije i u drugim zemljama. Po našim procenama ukupan broj Goranaca, u Gori i u rasejanju iznosi oko 60.000.
- ↑ Population by gender, ethnicity and settlement level (PDF). с. 12. Архів оригіналу (PDF) за 27 April 2014. Процитовано 30 червня 2014.
- ↑ Population by ethnicity. Serbian Statistical Office (Serbian) . Serbian Statistical Office. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 30 червня 2014.
- ↑ Проф. др Дарко Танасковић - Гора на слици-Гора у срцу (PDF). Процитовано 12. 9. 2012.
- ↑ Порекло Петра К. Костића књижевника и сенатора из Призрена (PDF). Процитовано 15. 9. 2022.
- ↑ О Горанцима (PDF). Процитовано 15. 9. 2022.
- The minorities within the minority [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.], The Economist