Горлиця абісинська — Вікіпедія

Горлиця абісинська
Абісинська горлиця (Гамбія)
Абісинська горлиця (Гамбія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Рід: Африканська горлиця (Turtur)
Вид: Горлиця абісинська
Turtur abyssinicus
(Sharpe, 1902)
Посилання
Вікісховище: Turtur abyssinicus
Віківиди: Turtur abyssinicus
ITIS: 177218
МСОП: 22690614
NCBI: 915436

Го́рлиця абіси́нська[2] (Turtur abyssinicus) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає в африканському регіоні Сахель.

Довжина птаха становить 20 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла сірувато-коричнева, на крилах блискучі темно-сині з червоним відблиском плями, на спині дві чорні смуги. Верхня частина голови блакитнувато-сіра, обличчя рожевувате. Нижня частина тіла рожевувата, живіт білуватий. Дзьоб чорний.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Абісинські горлиці поширені від південної Мавританії і Сенегалу до східного Судану і північно-східної Ефіопії. Зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря. Вони живуть в саванах, чагарникових заростях, пустелях і оазах.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Абісинські горлиці живляться насінням і комахами. Вони шукають їжу на землі. Гніздяться на деревах або в чагарникових заростях. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 15 днів, пташенята покидають гніздо на 17 день.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Turtur abyssinicus. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Birds of The Gambia by Barlow, Wacher and Disley, ISBN 1-873403-32-1
  • David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
  • Alois Münst und Josef Wolters: Tauben — Die Arten der Wildtauben, 2. erweiterte und überarbeitete Auflage, Verlag Karin Wolters, Bottrop 1999, ISBN 3-9801504-9-6.
  • Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde — Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.

Посилання

[ред. | ред. код]