Гофр — Вікіпедія

Гофр (фр. gaufre, буквально — «вафля») — ребра жорсткості листів (металевих, азбоцементних, фанерних та інші) зі хвилеподібною поверхнею, що поліпшують характеристики міцності матеріалу та здатності матеріалу чинити опір утворенню деформації. Гофр може мати різну форму та висоту.

Гофром називають один з шарів гофрокартону, котрий сформований у вигляді хвилі та приклеєний до картонного листа. Також гофром називають тонкі листи з складчастою, хвилеподібною поверхнею, що застосовують у будівництві, машинобудуванні.

• Гофрокартон

• Розберемо види профнастилу, щоб орієнтуватися на ринку
• Гофрокартон: характеристики та особливості виготовлення матеріалу
• Словник іншомовних слів Мельничука [Архівовано 31 травня 2014 у Wayback Machine.]