Гофштейн Давид Наумович — Вікіпедія

Гофштейн Давид Наумович
їд. דוד האָפשטיין
Народився25 липня (6 серпня) 1889(1889-08-06)
Коростишів
Помер12 серпня 1952(1952-08-12) (63 роки)
Будівля органів держбезпеки на Луб'янці, Красносільський, Центральний адміністративний округ Москви, Москва, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Національністьєврей
Діяльністьпоет, перекладач
Знання мовїдиш
ПартіяКПРС
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Меморіальна дошка Д. Гофштейну на будинку письменників Роліт у Києві

Давид Наумович Гофштейн (нар. 25 липня (6 серпня) 1889(18890806), Коростишів — пом. 12 серпня 1952) — єврейський поет, який писав мовою їдиш. Один із зачинателів єврейської радянської поезії.[1]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався в хедері і у приватних вчителів у Петербурзі та Києві. Під час служби в армії в 1912—1913 роках екстерном склав іспити за курс гімназії. Через процентний норматив не був прийнятий до Київського університету і вступив до Київського комерційного інституту.

Друкуватися почав у 1917 році. У 1925 Гофштейн виїжджав до Палестини, де брав участь у відкритті Єврейського університету, але незабаром повернувся в Україну. Викладав на режисерському відділенні єврейського факультету в Театральному інституті в Києві. Його секретарем була його випускниця Малка Шехтман. Наприкінці 1929 Гофштейн був звинувачений в «дрібнобуржуазних поглядах» через незгоду з кампанією, розгорнутою проти Л. Квітка, і виключений з письменницької спілки. Але надалі повернув собі одне з провідних місць у керівництві єврейської літературою.

У 1940 році вступив до лав КПРС. У роки Другої Світової Війни був членом Єврейського антифашистського комітету. У Києві мешкав у будинку письменників Роліт.

У 1940-х роках за Давидом Гофштейном, як за «відомим сіоністом та троцькістом», слідкував майор державної безпеки, начальник відділу Другого головного управління НКВС Анатолій Шевко[2]. 16 вересня 1948 Гофштейн був заарештований і 12 серпня 1952 розстріляний у числі провідних діячів Єврейського антифашистського комітету.

Зв'язок з українською культурою

[ред. | ред. код]

Відомий перекладом «Заповіту» Т. Г. Шевченка на їдиш.

2012 року вийшло майже повне зібрання перекладів українською поетичної спадщини Давида Гофштейна під назвою «О білий світе мій…» (К.: Дух і літера, 2012). В основу книги були покладені двотомник вибраних творів Д. Гофштейна, виданий мовою оригіналу 1977-го року в Тель-Авіві (Ізраїль) видавництвом «Ісроел-бух», та «Вибране» Д. Гофштейна, видане українською 1968-го року в Києві видавництвом «Радянський письменник».

Українською мовою вірші Гофштейна перекладали: Максим Рильський, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Ліна Костенко, Григорій Кочур, Микола Лукаш, Леонід Первомайський, Наум Тихий, Валерія Богуславська.

Українські переклади

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Гофштейн Давид Наумович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. На білих і не білих островах