Графітизація — Вікіпедія
Графітиза́ція (англ. graphitization, нім. Graphitisierung f, Graphitbildung f) — процес перетворення викопних органічних сполук на графіт, а також аналогічний процес, що відбувається з вуглецем у складі чавуну.
Високотискова графітизація (англ. high-pressure graphitization) — твердофазний перехід неграфітного вуглецю в графіт при тепловій обробці під високим тиском (100—1000 МПа).
Графітизуючий та неграфітизуючий вуглець — це дві категорії вуглецю, що утворюються в результаті піролізу органічних матеріалів. Розалінд Франклін вперше визначила їх у статті 1951 року у «Трудах Королівського товариства»[1]. У цій роботі вона визначила графітизуючі вуглеці як ті, які можуть перетворюватися в кристалічний графіт, нагріваючись до 3000 ° C, тоді як не графітизуючі вуглеці не перетворюються в графіт при будь-якій температурі.
Графітизований вуглець — графітний вуглець з більш чи менш досконалим тривимірним гексагональним кристалічним порядком, виготовлений з неграфітного вуглецю шляхом графітизаційної теплової обробки.
Графітизовний вуглець — неграфітний вуглець, що під дією графітизаційного нагрівання перетворюється на графітизований вуглець.
- Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- ↑ R.E. Franklin (1951). Crystallite growth in graphitizing and non-graphitizing carbons. Proceedings of the Royal Society A. 209 (1097): 196—218. doi:10.1098/rspa.1951.0197. S2CID 4126286.
Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з металургії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |