Гребінківська волость — Вікіпедія
Гребінківська волость | ||||
Центр | Гребінки | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 19 885 (1886) | |||
Населення | 11 528 осіб (1886) | |||
Густота | 53.1 осіб / км² | |||
Гребінківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Васильківського повіту Київської губернії з центром у селі Гребінки.
Станом на 1886 рік складалася з 9 поселень, 9 сільських громад. Населення — 11528 осіб (5841 чоловічої статі та 5687 — жіночої), 1358 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 9122 | 8350 |
Приватної власності | 10565 | 4540 |
Іншої власності | 198 | 171 |
Загалом | 19885 | 13061 |
Основні поселення волості:
- Гребінки — колишнє власницьке село при річці Роток, 2033 особи, 450 дворів, православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, лікарня, поштова станція, 7 постоялих дворів, 15 постоялих будинків, 2 лавки, базари, водяний млин.
- Лосятин — колишнє власницьке село при річці Роток, 1541 особа, 157 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 лавки.
- Пінчуки — колишнє власницьке село при річці Роток, 1810 осіб, 222 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка.
- Піщана — колишнє власницьке село при річці Роток, 743 особи, 60 дворів, школа, постоялий будинок.
- Саливонки — колишнє власницьке село при річці Роток, 1695 осіб, 180 дворів, православна церква, школа, лікарня, 4 постоялих будинки, 2 лавки, водяний млин, бурякоцукровий завод.
- Скребиші — колишнє власницьке село при річці Роток, 848 осіб, 98 дворів, 2 постоялих будинки.
- Соколівка — колишнє власницьке село при річці Роток, 504 осіб, 65 дворів, школа, постоялий будинок.
- Храпачі — колишнє власницьке село при річці Роток, 723 особа, 80 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
Старшинами волості були:
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |