French
DeutschГрицай Микола Олексійович — Вікіпедія
| Грицай Микола Олексійович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народився | 29 жовтня 1901 Курськ | ||||
| Помер | 18 вересня 1968 (66 років) | ||||
| Країна |  СРСР | ||||
| Alma mater | Київський художній інститут | ||||
| Галузь | історія архітектури | ||||
| Нагороди |
| ||||
Микола Олексійович Грицай (нар. 29 жовтня 1901, Курськ — пом. 18 вересня 1968, Київ) — український радянський історик архітектури.
Народився 29 жовтня 1901 року в місті Курську (тепер Росія). 1928 року закінчив Київський художній інститут. Проходив службу в Червоній армії з серпня 1941 року по 6 листопада 1943 року. Брав участь у німецько-радянській війні. Воював на Південному фронті. Нагороджений медалями «За оборону Сталінграда», «За оборону Кавказу», «За взяття Будапешта», «За перемогу над Німеччиною»[1]. Член ВКП(б) з 1945 року.
Помер у Києві 18 вересня 1968 року.
Автор праць і статей з питань архітектури і будівництва, зокрема написав:
- розділи до «Нарисів історії архітектури Української РСР (Радянський період)» (1962, Київ);
- розділи до книги «Архітектура України (1917—1967)» (1967, Київ);
- розділ до «Історії українського мистецтва», том 5 (1967, Київ).
- ↑ Пам'ять народу.(рос.)
- Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.
