Громович Юрій Володимирович — Вікіпедія

Юрій Громович
 Солдат
Загальна інформація
Народження18 липня 1983(1983-07-18)
Немишлянський район міста Харків
Смерть15 жовтня 2019(2019-10-15) (36 років)
Авдіївка
Alma MaterУкраїнська інженерно-педагогічна академія
Військова служба
Роки служби2014-2015; 2019
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ю́рій Володи́мирович Громо́вич (1983—2019) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1983 року у місті Харків (Немишлянський район). Ще в дитинстві мріяв стати військовим. Закінчив Українську інженерно-педагогічну академію[2]. Працював на заводах — зокрема токарем на заводі ФЕД.

У часі війни — солдат, в 2014—2015 роках проходив службу за мобілізацією (третя хвиля). Воював побіля Трьохізбенки та Щастя.[3]

29 березня 2019 року вступив на військову службу за контрактом; стрілець-помічник гранатометника механізованого батальйону 92-ї бригади.

15 жовтня 2019-го загинув від кулі снайпера — вистрілили тоді, коли боєць глянув у бійницю. Перший постріл потрапив у залізний щит, другий — у нього. Сталося це приблизно в 11:50 під час обстрілу позиції поблизу Авдіївки; куля влучила у шию та вийшла через грудну клітку. Був вчасно евакуйований — вже за кілька хвилин перебував у санітарній машині, але поранення виявилось несумісним з життям.

18 жовтня 2019 року похований на Алеї слави кладовища № 18 (Безлюдівське) міста Харкова.

Без Юрія лишилися батько, мама Людмила Михайлівна, дві сестри[4], дружина Євгенія та син 2013 р.н. — того року пішов у перший клас.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 897/2019 від 11 грудня 2019 року за «особисті заслуги у зміцненні обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Під Авдіївкою від кулі снайпера загинув боєць 92 омбр Юрій Громович. Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 21 квітня 2020.
  2. На фронті загинув від снайперської кулі боєць 92-ї ОМБр Юрій Громович [Архівовано 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Втрати жовтня. Упродовж місяця у бойових діях на Донбасі загинули дев'ятеро військових. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 21 квітня 2020.
  4. Книга пам'яті. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
  5. Указ Президента України від 11 грудня року № 897/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]