Губернський секретар — Вікіпедія
Губе́рнський секрета́р — чин 12-го класу у цивільній службі Російської імперії. Запроваджений 1722 російським імператором Петром I Романовим.
Кандидат на присвоєння чину не обов'язково мав бути дворянином.
Під час поглинання Гетьманщини 1781 року, представники козацької старшини отримували чини Російської імперії, згідно з Табелем про ранги. Козацький сотник ставав у Російській імперії саме губернським секретарем.
У російському війську цей ранг відповідав підпоручнику, кавалерійському корнету чи хорунжому козацьких військ, на флоті (1764—1884) — мічману.
Відзнаки свого чину губернські секретарі носили на петлицях (поздовжніх чи поперечних погонах[1]) з однім просвітом, де було розміщено по дві зірочки. Також на петлицях та погонах розміщувалися арматура (емблема) відомства до якого відносився чиновник.
- ↑ На відміну від армійських та флотських погонів, погони на чиновницькому мундирі розташовані були вздовж погону.
- Мурашов Г. А. Титули, чини, нагороди. 3-є видання. — СПб.:ТОВ "Видавництво «Полігон», 2003.—347(5)с. —ISBN 5-89173-148-7
- Сингаевський В. Н. Військово-державні символи Росії. — СПб.:ТОВ "Видавництво «Полігон», 2008.—256с. —ISBN 978-5-17-046520-0 (ТОВ"Видавництво «АСТ») —ISBN 978-5-89173-357-2 (ТОВ"Видавництво «Полігон»)
Молодший чин кабінетський реєстратор | Табель про ранги цивільний чин губернський реєстратор | Старший чин корабельний секретар колезький секретар |