Гудим Віктор Іванович — Вікіпедія
Гудим Віктор Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 1 липня 1909 Пироги, сучасний Глобинський район | |||
Помер | 24 жовтня 1937 (28 років) розстріляний | |||
Громадянство | Російська імперія → СРСР | |||
Діяльність | поет | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
| ||||
Ві́ктор Іва́нович Гуди́м (Гудима) (* 1 липня 1909 — † 1937) — український поет.
Працював у редакціях київських газет і журналів, на кінофабриці.
Належав до літературної організації «Молодняк» — в її складі з початку 1927 року. Після ліквідації «Молодняка» — в спілці письменників України.
Автор поетичних збірок:
- «Одкрито семафори»,
- «Маршрути»,
- «Слава»,
- «Солдати п'ятирічки».
1937 року репресований та розстріляний.
1971 року випущено його поезії із вступним словом Петра Колесника.
- Прес-центр[недоступне посилання з липня 2019]
- Молодняк [Архівовано 2 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)[недоступне посилання з липня 2019]
- «Розіп'ята муза: антологія українських поетів, які загинули насильницькою смертю: у 2 т.», укладач Юрій Винничук