French
DeutschГурвич Олександр Гаврилович — Вікіпедія
| Гурвич Олександр Гаврилович | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | рос. Алекса́ндр Гаври́лович Гу́рвич  |
| Народився | 9 жовтня 1874 Полтава |
| Помер | 27 липня 1954 (79 років) Москва |
| Країна | .svg){kind=small} СРСР Російська імперія.svg){kind=small} Російська СФРР |
| Діяльність | біолог, цитолог |
| Alma mater | Мюнхенський університет |
| Галузь | Біологія |
| Заклад | Інститут експериментальної біології АМН СРСР |
| Вчене звання | Професор |
| Науковий ступінь | доктор медицини[1] |
| Відомі учні | Франк Гліб Михайловичd |
| Аспіранти, докторанти | Франк Гліб Михайловичd |
| Брати, сестри | Lev Gurvichd |
| Нагороди |  |
 Гурвич Олександр Гаврилович у Вікісховищі | |
Гу́рвич Олекса́ндр Гаври́лович (9 жовтня 1874, Полтава — 27 липня 1954, Москва) — біолог і гістолог, в 1945 — 1948 рр. — директор інституту експериментальної біології АМН СРСР. Лауреат Сталінської премії (1941). Вчений був номінований на Нобелівську премію з фізіології та медицини у 1929, 1932–1934, 1938 роках.
Народився майбутній вчений у м. Полтаві.
Закінчив Мюнхенський університет (1897), де відтоді і працював в лабораторії К. Купфера.
Був співробітником кафедри анатомії Страсбурзького (1898 — 1901) та Бернського (1901 — 1905) університетів, професором, зав. кафедрою гістології Таврійського (1918 — 1925), Московського (1925 — 1930) університетів.
Від 1930 року — в Інституті експериментальної біології АМН СРСР.
Основні напрямки наукових досліджень: цитологія, гістофізіологія, ембріологія, біофізика і теоретична біологія. Увів поняття «біологічне поле» (1912) та розробив його теорію (1944). Відкрив надслабке ультрафіолетове випромінювання низки живих тканин, що стимулює поділ клітин, і назвав його мітогенетичним випромінюванням. Застосував його для розроблення методів біологічної діагностики раку. Започаткував біофотоніку, ввів концепцію «морфогенетичного поля», яке визначає напрямок ділення клітини і тим самим форму органу, що виникає.
Олександр Гаврилович помер і похований у Москві.
- ↑ Созинов И. В. К вопросу о формировании лженаучного учения О.Б. Лепешинской: события 1919–1940 гг, On the institutionalisation of O.B. Lepeshinskaya’s pseudoscientific doctrine: the events of 1919–1940 // Историко-биологические исследования — 2023. — Т. 15, вып. 1. — С. 101–128. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24412/2076-8176-2023-1-101-128
- Якунов А. Загадки мітогенетичного випромінювання / А. Якунов // Країна знань. — 2008. — № 9-10. — С. 9-11.
- Чаян О. Гурвич Олександр Гаврилович / О. Чаян // Енциклопедія Сучасної України. — К., 2006. — Т. 6. — С. 547.
- Гурвич Александр Гаврилович // Биологи: биогр. справочник. — К., 1984. — С. 203.
- История биологии (с начала ХХ века до наших дней). — М., 1975. — С. 19, 139, 250, 264, 265, 323, 591.
- Гурвич Александр Гаврилович // Большая советская энциклопедия. — 3-е изд. — М., 1972. — Т. 7. — С. 452.