Гургаль Володимир Йосипович — Вікіпедія

Гургаль Володимир Йосипович
Народився	3 листопада 1924(1924-11-03) село Збоїська, тепер у складі міста Львова
Помер	невідомо
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Партія	КПРС
Нагороди

Володимир Йосипович Гургаль (нар. 3 листопада 1924(19241103), село Збоїська, Польща, тепер у складі міста Львова Львівської області — ?) — український радянський діяч, новатор виробництва в машинобудуванні, токар Львівського заводу штучних алмазів і алмазних інструментів. Герой Соціалістичної Праці (28.05.1960). Депутат Верховної Ради УРСР 4—6-го скликань. Кандидат технічних наук (1974).

Народився в родині робітника. До 1941 року навчався в залізничному училищі на станції Красне біля Львова.

У 1944—1945 роках — робітник на відбудові Львівського заводу приводних пресів, ливарник заводу. У 1945—1966 роках — токар Львівського заводу приводних пресів (машинобудівного заводу, з 1961 року — заводу штучних алмазів і алмазних інструментів). Працюючи токарем, один з перших застосував швидкісне й силове різання металу^[1]. Розробив і запровадив у виробництво багато раціоналізаторських пропозицій і винаходів. Один із ініціаторів руху за комуністичне ставлення до праці.

Член КПРС з 1958 року.

У 1966 році без відриву від виробництва закінчив відділ машинознавства Львівського лісотехнічного інституту.

З 1966 року — начальник центральної лабораторії вимірювальної техніки Львівського заводу штучних алмазів і алмазних інструментів; заступник головного технолога Львівського виробничого об'єднання «Алмазінструмент». Автор книг з питань висвітлення досвіду токарної обробки металів.

Потім — на пенсії в місті Львові.

• Герой Соціалістичної Праці (28.05.1960)
• орден Леніна (28.05.1960)
• медаль «За трудову доблесть» (26.04.1963)
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (26.10.1956)

• Гургаль Володимир Йосипович