Гутергрош — Вікіпедія

Гутергрош або Гутергрошен (нім. Guter Groschen, Gutergroschen або Gutegroschen — дослівно «добрий грош») — назва срібної монети типу грош, яка оцінювалася в 1⁄24 рейхсталера і карбувалась в Священній римській імперії з кінця XVI століття[1]. Монету називали «добрим грошем», щоб відрізнити її від більш легкого «марієнгроша» (нім. Mariengroschen), який за вмістом срібла оцінювався лише в 1⁄36 рейхсталера, тобто був на третину дешевше. Термін гутергрош залишався у вжитку до середини XIX століття. Абревіатура «Ggr.»
Згідно з рішенням, затвердженим Імперським монетним статутом від 1559 року[2] грош із зображенням на реверсі імперської держави спочатку оцінювався в 1/21, а пізніше в 1/24 імперського рейхсталера. Ці так звані апфельгороші (від нім. апфель — держава)[3] головним чином карбувалися в країнах Північної Німеччини. На початку 1620-х років, за часів псування монет під час кризи Кіппер і Віппер на початку Тридцятилітньої віни, вони були знецінені. Після закриття монетних дворів, масово відкритих під час кризи, грош, який карбували з відновленням докризової високої проби срібла,[4]. на відміну від «зіпсованого» гроша, отримав назву гутергрош (дослівно — «добрий грош»), що спочатку мало позначати повернення до станартів Імперського монетного статуту 1559 року і, отже, до «добрих» грошей. Згодом ця назва також стала загальною для грошей вартістю 1⁄24 рейхсталера, які карбувались з кінця XVI століття.
Монетні двори намагалися замінити нестабільні марієнгроші на гутергроші вартістю 1⁄24 рейхсталера, але вони й далі перебували в обігу як 1⁄36 рейхсталера[5]
У торговому посібнику 1769 року Salomon Haas leicht und deutlich erklärte Waaren-Calculation співвідношення інших монет із гутергрошами ілюструється прикладами із Саксонії, Бранденбургу та Брауншвейгу: […] співвідношення монет Саксонського курфюрства аналогічне монетам Бранденбурзького маркграфства[6].
Бранденбурзькі та саксонські монети: | Брауншвейзькі монети: |
---|---|
1 рейхсталер = 24 гутергроша; | 1 рейхсталер = 24 гутергроша = 36 марієнгроша; |
1 гутергрош = 12 пфенінгів. | 1 гутергрош = 12 пфенігів; |
1 марієнгрош = 8 пфенігів. |
- ↑ Helmut Kahnt: Das Große Münzlexikon von A bis Z (2005), p. 177
- ↑ Heinz Fengler, …: transpress Lexikon Numismatik …, , p 24
- ↑ Friedrich von Schrötter …: 'Wörterbuch der Münzkunde' …, p. 32.
- ↑ Heinz Fengler, …: transpress Lexikon Numismatik …, p. 102
- ↑ Heinz Fengler, …: transpress Lexicon Numismatik …, p. 213
- ↑ Salomon Haas leicht und deutlich erklärte Waaren-Calculation, worinnen alle …, Frankfurt, 1769, pp. 7,10
- Paul Arnold, Harald Küthmann, Dirk Steinhilber: Großer Deutscher Münzkatalog von 1800 bis heute. Аугсбург 1997
- Lienhard Buck: Die Münzen des Kurfürstentums Sachsen 1763 bis 1806. Берлін 1981
- Heinz Fengler, Gerd Gierow, Willy Unger: transpress Lexikon Numismatik, Berlin 1976, S. 135 Guter Groschen
- Бернд Клюге: Für 8 Groschen ist's genug. Friedrich der Große in seinen Münzen und Medaillen, Museumsjournal 1/2012 [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- Вольфганг Лешгорн: Braunschweigische Münzen und Medaillen. 1000 Jahre Münzkunst und Geldgeschichte in Stadt und Land Braunschweig, Appelhans-Verlag 2010, S. 199—202, ISBN 978-3-941737-22-8.
- Friedrich Freiherr von Schrötter (ed.), mit N. Bauer, K. Regling, A. Zuhle, R. Vasmer, J. Wilcke: Wörterbuch der Münzkunde, de Gruyter, Berlin 1970 (перевидання оригіналу 1930 р.)
- Артур Зюле: Die Münze. Von den Anfängen bis zur europäischen Neuzeit, Leipzig 1969