Гутергрош — Вікіпедія

Гутергрош вартістю 124 рейхсталера (1616 рік) — також званий Апфельгрош («яблучний грош») через німецьку назву імперської держави, зображеної на реверсі

Гутергрош або Гутергрошен (нім. Guter Groschen, Gutergroschen або Gutegroschen — дослівно «добрий грош») — назва срібної монети типу грош, яка оцінювалася в 124 рейхсталера і карбувалась в Священній римській імперії з кінця XVI століття[1]. Монету називали «добрим грошем», щоб відрізнити її від більш легкого «марієнгроша» (нім. Mariengroschen), який за вмістом срібла оцінювався лише в 136 рейхсталера, тобто був на третину дешевше. Термін гутергрош залишався у вжитку до середини XIX століття. Абревіатура «Ggr.»

Історія

[ред. | ред. код]

Згідно з рішенням, затвердженим Імперським монетним статутом від 1559 року[2] грош із зображенням на реверсі імперської держави спочатку оцінювався в 1/21, а пізніше в 1/24 імперського рейхсталера. Ці так звані апфельгороші (від нім. апфель — держава)[3] головним чином карбувалися в країнах Північної Німеччини. На початку 1620-х років, за часів псування монет під час кризи Кіппер і Віппер на початку Тридцятилітньої віни, вони були знецінені. Після закриття монетних дворів, масово відкритих під час кризи, грош, який карбували з відновленням докризової високої проби срібла,[4]. на відміну від «зіпсованого» гроша, отримав назву гутергрош (дослівно — «добрий грош»), що спочатку мало позначати повернення до станартів Імперського монетного статуту 1559 року і, отже, до «добрих» грошей. Згодом ця назва також стала загальною для грошей вартістю 124 рейхсталера, які карбувались з кінця XVI століття.

Монетні двори намагалися замінити нестабільні марієнгроші на гутергроші вартістю 124 рейхсталера, але вони й далі перебували в обігу як 136 рейхсталера[5]

У торговому посібнику 1769 року Salomon Haas leicht und deutlich erklärte Waaren-Calculation співвідношення інших монет із гутергрошами ілюструється прикладами із Саксонії, Бранденбургу та Брауншвейгу: […] співвідношення монет Саксонського курфюрства аналогічне монетам Бранденбурзького маркграфства[6].

Бранденбурзькі та саксонські монети: Брауншвейзькі монети:
1 рейхсталер = 24 гутергроша; 1 рейхсталер = 24 гутергроша = 36 марієнгроша;
1 гутергрош = 12 пфенінгів. 1 гутергрош = 12 пфенігів;
1 марієнгрош = 8 пфенігів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Helmut Kahnt: Das Große Münzlexikon von A bis Z (2005), p. 177
  2. Heinz Fengler, …: transpress Lexikon Numismatik …, , p 24
  3. Friedrich von Schrötter …: 'Wörterbuch der Münzkunde' …, p. 32.
  4. Heinz Fengler, …: transpress Lexikon Numismatik …, p. 102
  5. Heinz Fengler, …: transpress Lexicon Numismatik …, p. 213
  6. Salomon Haas leicht und deutlich erklärte Waaren-Calculation, worinnen alle …, Frankfurt, 1769, pp. 7,10

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Paul Arnold, Harald Küthmann, Dirk Steinhilber: Großer Deutscher Münzkatalog von 1800 bis heute. Аугсбург 1997
  • Lienhard Buck: Die Münzen des Kurfürstentums Sachsen 1763 bis 1806. Берлін 1981
  • Heinz Fengler, Gerd Gierow, Willy Unger: transpress Lexikon Numismatik, Berlin 1976, S. 135 Guter Groschen
  • Бернд Клюге: Für 8 Groschen ist's genug. Friedrich der Große in seinen Münzen und Medaillen, Museumsjournal 1/2012 [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  • Вольфганг Лешгорн: Braunschweigische Münzen und Medaillen. 1000 Jahre Münzkunst und Geldgeschichte in Stadt und Land Braunschweig, Appelhans-Verlag 2010, S. 199—202, ISBN 978-3-941737-22-8.
  • Friedrich Freiherr von Schrötter (ed.), mit N. Bauer, K. Regling, A. Zuhle, R. Vasmer, J. Wilcke: Wörterbuch der Münzkunde, de Gruyter, Berlin 1970 (перевидання оригіналу 1930 р.)
  • Артур Зюле: Die Münze. Von den Anfängen bis zur europäischen Neuzeit, Leipzig 1969

Посилання

[ред. | ред. код]