Гюнтер Геррманн — Вікіпедія

Ф
Гюнтер Геррманн
Особисті дані
Народження 1 вересня 1939(1939-09-01)
  Трір, Третій Рейх
Смерть 22 липня 2023(2023-07-22) (83 роки)
Громадянство  Німеччина
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1956–1958 Німеччина «Айнтрахт» (Трір) 25 (5)
1958–1963 Німеччина «Карлсруе СК» 115 (19)
1963–1967 Німеччина «Шальке 04» 110 (22)
1967–1968 Німеччина «Карлсруе СК» 24 (5)
1968–1975 Швейцарія «Сьйон» 81 (7)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1960–1967 Німеччина ФРН 9 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Гюнтер Геррманн (нім. Günther Herrmann, 1 вересня 1939, Трір — 22 липня 2023)[1] — німецький футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав, зокрема, за клуби «Карлсруе СК» та «Шальке 04», а також національну збірну ФРН, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1962 року.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець клубу «Айнтрахт» з рідного міста Трір, де школи якого потрапив у віці 8 років. За першу команду дебютував у південно-західній Оберлізі, одному з кількох вищих дивізіоні країни 28 квітня 1957 року, в останньому турі сезону 1956/57. Це була домашня гра «Айнтрахта» проти «Фенікса» (Людвігсгафен). У сезоні 1957/58 Гюнтер Геррманн провів 24 матчі в Оберлізі і забив п'ять голів.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Карлсруе СК», до складу якого приєднався 1958 року. Відіграв за клуб з Карлсруе наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Карлсруе», був основним гравцем команди. Під керівництвом тренера Едуарда Фрювірта Геррманн з командою відсвяткував виграш титулу чемпіона Оберліги Південь в сезоні 1959/60, що дало право команді зіграти у фінальному етапі чемпіонату Німеччини. Там команда Бадена не змогла пройти груповий етап, фактично поділивши 3-4 місце чемпіонату. У тому ж 1960 році Геррманн з командою дійшов до фіналу Кубка ФРН, в якому 5 жовтня Гюнтер забив гол у ворота «Боруссії» (Менхенгладбах) у Дюссельдорфі, але команда поступилась 2:3 і не здобула трофей. У 1961 році команда «Карлсруе СК» посіла третє місце у вищому дивізіоні, а в наступні роки команда погіршила результати і за нагороди не боролась. Загалом 1958 по 1963 рік Гюнтер Геррманн провів 115 матчів Оберліги з 19 голами.

1963 року у ФРН була започатковано єдиний вищий дивізіон, Бундеслігу, перед початком якої Гюнтер переїхав на захід і став гравцем «Шальке 04». У новій команді Геррманн швидко став основним гравцем і з 1963 по 1967 рік він провів 110 матчів у Бундеслізі та забив 22 голи[2], після чого повернувся в «Карлсруе СК». Команда виступала вкрай невдало і наприкінці сезону вилетіла з Бундесліги до Регіональної ліги Південь, після чого Геррманн розірвав контракт і переїхав до Швейцарії.

1968 року перейшов до клубу «Сьйон», за який відіграв 7 сезонів. З «червоно-білими» він досяг успіху 15 квітня 1974 року на стадіоні «Ванкдорф» у Берні, перемігши у фіналі кубку Швейцарії «Ксамакс» з рахунком 3:2. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Сьйон» у 1975 році.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

26 жовтня 1960 року дебютував в офіційних ігрх у складі національної збірної Німеччини в матчі відбору на чемпіонат світу 1962 року проти Північної Ірландії (4:3). Зігравши загалом у трьох іграх відбору, він допоміг команді кваліфікуватись у фінальну частину чемпіонату світу 1962 року у Чилі, куди теж поїхав з командою, але жодного разу на поле не вийшов.

Після турніру Геррманн тривалий чс за збірну не грав і лише на початку 1967 року після майже шестирічної перерви, він провів ще два товариські матч за ФРН, які і стали останніми у футболці «бундестім». Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у її формі 9 матчів.

Подальше життя

[ред. | ред. код]

У середині 1980-х він переїхав з родиною до Кран-Монтани, Швейцарія, де Гюнтер Геррманн відкрив ресторан зі своїм двоюрідним братом Карлом Кенсгеном, який називали «La Bistro»[3]. У 2006 році Геррман все ще жив у цьому районі зі своєю дружиною, дитиною та собакою. Він також тренував молодь ФК «Монтана» і вийшов на пенсію у вересні 2004 року.

З нагоди його 70-річчя 1 вересня 2009 року в KICKER-Sportmagazin 3 вересня 2009 року на сторінці 47 було надруковано ювілейне інтерв'ю, в якому він заявляє, що досі займається спортом із бігом, грою в гольф та гірськими велосипедами. На своє 80-річчя Геррманн заявив, що все ще займається спортом щодня.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Сьйон»: 1973/74

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.fussball-champions-league.com/wm-teilnehmer-herrmann-mit-83-jahren-gestorben/
  2. ↑ Günter Herrmann. Summary by season and 1967/68 apps (German) . Fussballdaten. Архів оригіналу за 9 травня 2011. Процитовано 16 травня 2011.
  3. ↑ 100 Schalker Jahre. www.100-schalker-jahre.de. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 жовтня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Matthias Weinrich: Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs. Band 3: 35 Jahre Bundesliga. Teil 1. Die Gründerjahre 1963–1975. Geschichten, Bilder, Aufstellungen, Tabellen. AGON Sportverlag, Kassel 1998, ISBN 3-89784-132-0.
  • Matthias Weinrich, Hardy Grüne: Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs. Band 6: Deutsche Pokalgeschichte seit 1935. Bilder, Statistiken, Geschichten, Aufstellungen. AGON Sportverlag, Kassel 2000, ISBN 3-89784-146-0.
  • Geschichte der Oberliga Südwest, Klartext, 1996, ISBN 3-88474-394-5.
  • Werner Skrentny (Hrsg.): Als Morlock noch den Mondschein traf. Die Geschichte der Oberliga Süd 1945–1963. Klartext, Essen 1993, ISBN 3-88474-055-5.
  • Deutschlands große Fußballmannschaften, Teil 11: KSC, AGON, 1998, ISBN 3-89609-115-8.
  • Trierischer Volksfreund: vom 20. September 2019, S. 19: "Trier Nationalspieler feiert 80. Geburtstag"

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гюнтер_Геррманн&oldid=43184715