Гюнтер Кунке — Вікіпедія

Гюнтер Кунке
нім. Günter Kuhnke
Народився	7 вересня 1912(1912-09-07)[1] Ельблонг, Республіка Польща
Помер	11 жовтня 1990(1990-10-11) (78 років) Шортенс, Фрисландія, Weser-Ems Government Regiond, Нижня Саксонія, Німеччина[2]
Країна	Німеччина
Діяльність	підводник, військовослужбовець, офіцер ВМФ Німеччини
Знання мов	німецька[3]
Учасник	Друга світова війна[4][1]
Військове звання	Контр-адмірал
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Гюнтер Кунке (нім. Günter Kuhnke; 7 вересня 1912, Ельбінг — 11 жовтня 1990, Шортенс) — німецький офіцер-підводник, корветтен-капітан крігсмаріне, контрадмірал бундесмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

1 квітня 1932 року вступив на флот кадетом. Служив на броненосці «Адмірал Шеер». У вересні 1935 року переведений в підводний флот. З 28 жовтня 1938 по 16 листопада 1940 року командував підводним човном U-28 (Тип VII-A), на якому зробив 6 походів (провівши в морі в цілому 239 днів). Після початку Другої світової війни провів ряд операцій по встановленню мінних загороджень. 3 березня 1941 року отримав підводний човен U-125 (Тип IX-C), на якому здійснив 2 походи (100 днів). Учасник операції «Паукеншлаг». 15 грудня 1941 року відкликаний на берег і в січні 1942 року призначений командиром 10-ї флотилії підводних човнів у Франції. 24 серпня 1944 року прийняв командування над останнім човном флотилії, U-853, і 15 жовтня привів його у Фленсбург, де призначений командиром 33-ї флотилії підводних човнів. Всього за час військових дій потопив 13 кораблів загальною водотоннажністю 56 272 брт і пошкодив 2 корабля водотоннажністю 10 067 брт.

У 1955 вступив в ВМС ФРН, командував ескадреним міноносцем Z-2. З 1966 року — начальник Морського управління. 30 вересня 1972 вийшов у відставку.

• Кандидат в офіцери (1 квітня 1931)
• Кадет (1 квітня 1932)
• Фенріх-цур-зее (1 квітня 1933)
• Обер-фенріх-цур-зее (1 січня 1935)
• Лейтенант-цур-зее (1 квітня 1935)
• Оберлейтенант-цур-зее (1 січня 1937)
• Капітан-лейтенант (1 жовтня 1939)
• Корветтен-капітан (1 березня 1943)
• Фрегаттен-капітан (16 червня 1956)
• Капітан-цур-зее (16 жовтня 1962)
• Адмірал флотилії (28 січня 1965)
• Контр-адмірал (1 квітня 1966)

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки; 2 жовтня 1936)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (29 вересня 1939)
  • 1-го класу (1 жовтня 1939)
• Лицарський хрест Залізного хреста (19 вересня 1940)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (30 січня 1944)
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
  • командорський хрест (26 червня 1969)
  • великий офіцерський хрест (30 вересня 1972)

• Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва: Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
• Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 483, ISBN 978-3-938845-17-2
• DIXON, JEREMY, The U-boat Commanders, Naval Institute Press, 2019.

1. ↑ ^{а б} Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 135f. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
   d:Track:Q55434785d:Track:Q81631189d:Track:Q83157917
2. ↑ http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Günter_Kuhnke
3. ↑ Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
   d:Track:Q55434785d:Track:Q81631189d:Track:Q83157917
4. ↑ http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/G%C3%BCnter_Kuhnke