Гідроборацит — Вікіпедія
Гідроборацит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Hbo[2] |
Хімічна формула | CaMg[B₃O₄(OH)₃]₂·3H₂O |
Nickel-Strunz 10 | 6.CB.15[3] |
Ідентифікація | |
Сингонія | моноклінна сингонія |
Інші характеристики | |
Названо на честь | борати[4], гідро-[d][5] |
Типова місцевість | Inder Laked[3] |
Гідроборацит у Вікісховищі |
Гідроборацит (рос. гидроборацит; англ. hydroboracite; нім. Hydroborazit m) — мінерал, водний борат кальцію і магнію.
Названий за хімічний складом.
Хімічна формула: CaMg[B3O4(OH)3]2x3H2O або CaMgB6O11•6H2O. Містить (%): CaO — 13,57; MgO — 9,75; B2O3 — 50,53; H2O — 26,15. Сингонія моноклінна. Кристали видовжені і сплюснуті, пластинчасто-волокнисті, радіальні або стовпчасті. Утворює також щільні й тонкозернисті агрегати. Твердість 2-3. Густина 2,2. Безбарвний або білий, рідше рожевий, червоний, сірий. Блиск скляний.
Гідроборацит — поширений мінерал галогенно- і вулканогенно-осадових гірських порід. Важливий мінерал бору. Утворюється як хімічний озерний осад, а також унаслідок метасоматич-них процесів. Збагачується флотацією.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ webmineral.com
- ↑ The IMA List of Minerals — Міжнародна мінералогічна асоціація.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гідроборацит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Гідроборацит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Hydroboracite [Архівовано 12 лютого 2013 у WebCite]