Гілашвілі Павло Георгійович — Вікіпедія

Гілашвілі Павло Георгійович
груз. პავლე გიორგის ძე გილაშვილი
Народився	2 травня 1918(1918-05-02) Тифліс, Тифліська губернія
Помер	1 жовтня 1994(1994-10-01) (76 років) Тбілісі, Грузія
Країна	Грузія  СРСР
Національність	грузин
Діяльність	політик
Alma mater	вища партійна школа
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Павло Георгійович Гілашвілі (нар. 2 травня 1918(19180502), Тифліс, тепер Тбілісі, Грузія — 1 жовтня 1994, Тбілісі) — радянський грузинський державний діяч, голова Президії Верховної Ради Грузинської РСР, 1-й секретар Тбіліського міського комітету КП Грузії, голова Ради міністрів Абхазької АРСР. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1976—1989 роках. Депутат Верховної Ради Грузинської РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 8—11-го скликань, заступник голови Президії Верховної Ради СРСР у 1976—1989 роках.

Народився в родині службовця.

У 1934—1937 роках — слюсар-інструментальник Тбіліського паровозовагоноремонтного заводу Грузинської РСР.

З 1937 року — на комсомольській роботі. У 1938—1939 роках — 1-й секретар районного комітету ЛКСМ Грузії.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1939—1945 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни.

У 1945—1953 роках — завідувач відділу ЦК ЛКСМ Грузії; 2-й секретар, 1-й секретар районного комітету КП(б) Грузії; секретар Тбіліського міського комітету КП(б) Грузії.

У 1953—1954 роках — 1-й секретар Сталінірського (Цхінвальського) міського комітету КП Грузії.

У 1954—1957 роках — завідувач адміністративного відділу ЦК КП Грузії.

У 1956 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У 1957—1958 роках — 1-й секретар Руставського міського комітету КП Грузії.

У 1958—1967 роках — інструктор ЦК КПРС.

У травні 1967 — 1972 року — голова Ради міністрів Абхазької АРСР.

У 1972 — січні 1976 року — 1-й секретар Тбіліського міського комітету КП Грузії.

26 січня 1976 — 29 березня 1989 року — голова Президії Верховної Ради Грузинської РСР.

З березня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Тбілісі.

• орден Леніна (6.04.1981)
• два ордени Жовтневої Революції (27.08.1971; 10.03.1976)
• орден Дружби народів (29.04.1988)
• орден «Знак Пошани» (22.03.1966)
• орден Червоної Зірки (.11.1943)
• медалі

• Гилашвили Павел Георгиевич [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)