Гілея (науковий вісник) — Вікіпедія

Збірник наукових праць «Гілея» (науковий вісник)
Країна видання Україна
Тематика проблеми інформаційної цивілізації, історії, теорії та практики політології, філософії
Періодичність виходу щомісячно
Мова українська, російська
Адреса редакції вул. Семашка, 13,
Київ, 03142, Україна
Головний редактор Вашкевич Віктор Миколайович
Видавець Видавництво Української академії наук ТОВ «ВІР»
Засновник ГО «Українська академія наук»,
фізичні особи Вашкевич В.М.; Кривошея В.В.
Засновано 2004
Обсяг 25 друкованих аркушів
gileya.org.ua

«Гілея» (науковий вісник) — український збірник наукових праць суспільно-гуманітарної тематики, присвячений питанням багатоаспектного висвітлення проблем історії, теорії та практики вітчизняної політології та філософії. Видається за рішенням Вченої ради Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова та президії ГО «Українська академія наук».

Постановою ВАК України від 14 вересня 2006 р. збірник включений до Переліків наукових фахових видань з історичних, філософських та політичних наук[1]. Не є фаховим з 13.03.2020[2].

Публікація статей у збірнику платна для авторів.

Редакція видання знаходиться у Києві. Крім того, наявні регіональні відділення редакції у 11 містах України.

Оцінки

У березні 2018 року в статті на порталі «Historians», присвяченій рецензії на дисертацію з єгиптології, старший науковий співробітник Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського НАН України Олена Романова стверджувала, що «Гілея» належить до категорії так званих «хижацьких журналів», які публікують «все, за що платять». Про це, за словами дослідниці, свідчила інформація для авторів, у якій вказано, що автори мають подавати до друку готову рецензію на статтю, а також квитанцію про сплату.[3]

У жовтні 2019 року в рецензії на докторську дисертацію Петра Ющенка 14 українських істориків, зокрема Георгій Касьянов, Олена Романова, Євген Синиця, Олексій Толочко та інші, назвали журнал таким, що має ознаки хижацького та публікує псевдонаукові статті.[4] Зокрема вони послалися на експеримент з публікації завідомо неякісної статті з культурології, яку з 25 журналів опублікували 3, зокрема «Гілея».[5]

У 2019 року журнал отримав антипремію Академічна негідність у номінації «Мурзилка 2019»[6].

Примітки

  1. ↑ Перелік фахових видань // Вища атестаційна комісія України. Архів оригіналу за 13 квітня 2012. Процитовано 28 серпня 2009.
  2. ↑ РЕЄСТР наукових фахових видань України
  3. ↑ Олена Романова. Зауваження після рецензії: роздуми про дисертацію Ольги Заплетнюк та українську єгиптологію. Historians, 6 березня 2018. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 10 березня 2018.
  4. ↑ ВІДГУК на дисертацію на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук Ющенка Петра Андрійовича «Києворуська спадщина в історичній пам'яті українського суспільства (ХІІ — початок ХХІ ст.)» [Архівовано 2 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. Historians.in.ua, 02 October 2019
  5. ↑ Чи можуть українські та міжнародні журнали надрукувати статтю з нісенітницями? Результати експерименту. Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях. 21.09.2019. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 6 жовтня 2019.
  6. ↑ «Академічна негідність - 2019». Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 27 грудня 2020.


науковий журнал Це незавершена стаття про науковий журнал.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Політологія Це незавершена стаття з політології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гілея_(науковий_вісник)&oldid=40433840