Гіпподамова система — Вікіпедія

У містобудуванні гіпподамова система також сітковий план — тип плану міста, в якому вулиці проходять під прямим кутом одна до одної, утворюючи сітку.

Дві властиві характеристики плану сітки, часті перетини та ортогональна геометрія, полегшують рух. Геометрія допомагає з орієнтацією та пошуком шляху, а його часті перехрестя з вибором і прямим маршрутом до бажаних пунктів призначення.

У Стародавньому Римі метод вимірювання землі за допомогою сітки називався центурією. План сітки походить з давнини та виник у багатьох культурах, деякі з найперших спланованих міст були побудовані за допомогою сітки планів на Індійському субконтиненті.

Названа на честь давньогрецького архітектора Гіпподама Мілетського.

• Квартал
• Генеральний план Мангеттена