Гіпсометрія — Вікіпедія

Гіпсоме́трія (англ. hypsometry; нім. Hypsometrie f) — метод відображення на географічних картах рельєфу земної поверхні та залягання поверхні контакту покладу корисної копалини з вмісними породами за допомогою горизонталей або ізогіпс.

• Гіпсометричний план покладу
• Гіпсографічна крива

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

• (англ.) (яп.) ASTER Global Digital Elevation Model (ASTER GDEM) — глобальна цифрова модель висот роздільною здатністю 1 кутова секунда (≈30 м на екваторі), отримана на основі дистанційного зондування ASTER.
• (англ.) Global Multi-Resolution Topography Data (GMRT). Marine Geoscience Data System at Lamont-Doherty Earth Observatory of Columbia University [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] — глобальна цифрова модель висот суходолу і океанічного ложа. Роздільна здатність від 100 м до 50 м.
• (англ.) SRTM 90m Digital Elevation Data (SRTM DEM). Consortium for Spatial Information (CGIAR-CSI) [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — глобальна цифрова модель висот роздільною здатністю 3 кутові секунди (≈90 м на екваторі), отримана на основі даних радіометричного знімання земної поверхні.