Гірсутизм — Вікіпедія

Гірсутизм
Зображення
Медична спеціальність дерматологія
Ідентифікатор NCI Thesaurus C61444
CMNS: Гірсутизм у Вікісховищі
Енні Джонс

Гірсути́зм (лат. hirsutismus, від hirsutus — «волохатий») — це надлишковий ріст термінального волосся у жінок за чоловічим типом. Термінальне — темне, жорстке і довге волосся, на відміну від пушкового, яке є слабопофарбованим, м'яким і коротким. Чоловічий тип оволосіння характеризується появою волосся на підборідді, верхній частині грудей (в області грудини), верхньої частини спини та живота. Поява термінального волосся в нижній частині живота, нижній частині спини, біля сосків, на руках і ногах є нормальним явищем. Мова про гірсутизм йде тільки у жінок.

Діагностика

[ред. | ред. код]

Гірсутизм — це клінічний діагноз надмірного андрогенного термінального росту волосся.[1] Перед початком детальніших досліджень слід провести повну фізичну оцінку. Експерт повинен відрізнити поширене збільшення волосся на тілі від вірилізації за чоловічим типом.[2] Одним із методів оцінки гірсутизму є шкала Феррімана-Гелвея, яка дає оцінку на основі кількості та місця росту волосся.[3] Оцінка Феррімана-Гелвея має різні пороги через змінну виразність росту волосся залежно від етнічного походження.[4][5]

Діагностика пацієнток навіть з легким гірсутизмом повинна включати оцінку овуляції та ультразвукове дослідження яєчників через високу поширеність синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), а також 17α-гідроксипрогестерон (через можливість виявлення некласичного дефіциту 21-гідроксилази[6]). У людей з гірсутизмом може спостерігатися підвищений рівень дегідроепіандростеронсульфату (DHEA-S) у сироватці крові, однак необхідна додаткова візуалізація, щоб розрізнити злоякісну та доброякісну етіологію надниркової гіперандрогенії [7]. Рівні понад 700 мкг/дл вказують на дисфункцію надниркових залоз, зокрема на вроджену гіперплазію надниркових залоз через дефіцит 21-гідроксилази. Проте СПКЯ та ідіопатичний гірсутизм складають 90% випадків.[2]

Лікування

[ред. | ред. код]

Лікування гірсутизму показано, коли ріст волосся викликає у пацієнта дискомфорт.

Двома основними підходами до лікування є:

  • фармакологічна терапія, спрямована на виробництво/дію андрогенів,
  • прямі методи видалення волосся, включно з електролізом і фотоепіляцією.

Методи можуть використовуватися окремо або у комбінації.[8]

Фармакологічні методи лікування

[ред. | ред. код]

Звичайні ліки включають антиандрогени, сенсибілізатори інсуліну та оральні контрацептиви. Усі три типи терапії продемонстрували ефективність самі по собі, однак показано, що сенсибілізатори інсуліну менш ефективні, ніж антиандрогени та оральні контрацептиви.[9]Терапію можна комбінувати за вказівкою лікаря відповідно до медичних цілей пацієнта. Антиандрогени — це препарати, які блокують вплив андрогенів, таких як тестостерон і дигідротестостерон (ДГТ), в організмі.[10] Вони є найефективнішим фармакологічним засобом лікування важливого для пацієнта гірсутизму, однак вони мають тератогенний потенціал, тому не рекомендуються вагітним людям або людям, які бажають завагітніти. Сучасні дані не віддають перевагу одному типу оральних контрацептивів над іншим.[9]

Гірсутизм, у пацієнтки з СПКЯ та некласичною вродженою гіперплазією надниркових залоз

Інші методи

[ред. | ред. код]
  • Електрологія
  • Епіляція:
  • Зміна способу життя, включаючи зниження надмірної ваги та усунення резистентності до інсуліну, може бути корисною. Інсулінорезистентність може викликати надмірний рівень тестостерону у жінок, що призводить до гірсутизму.[45]
  • Депіляція:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ferriman, D.; Gallwey, J. D. (November 1961). Clinical assessment of body hair growth in women. The Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. 21 (11): 1440—1447. doi:10.1210/jcem-21-11-1440. ISSN 0021-972X. PMID 13892577.
  2. ↑ а б Sachdeva, Silonie (2010). Hirsutism: Evaluation and treatment. Indian Journal of Dermatology. 55 (1): 3—7. doi:10.4103/0019-5154.60342. PMC 2856356. PMID 20418968.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  3. ↑ Ferriman D, Gallwey JD (November 1961). Clinical assessment of body hair growth in women. J. Clin. Endocrinol. Metab. 21 (11): 1440—7. doi:10.1210/jcem-21-11-1440. PMID 13892577. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 10 червня 2023.
  4. ↑ Cheewadhanaraks, Sopon; Peeyananjarassri, Krantarat; Choksuchat, Chainarong (May 2004). Clinical diagnosis of hirsutism in Thai women. Journal of the Medical Association of Thailand = Chotmaihet Thangphaet. 87 (5): 459—463. ISSN 0125-2208. PMID 15222512.
  5. ↑ Escobar-Morreale, H. F.; Carmina, E.; Dewailly, D.; Gambineri, A.; Kelestimur, F.; Moghetti, P.; Pugeat, M.; Qiao, J.; Wijeyaratne, C. N.; Witchel, S. F.; Norman, R. J. (March 2012). Epidemiology, diagnosis and management of hirsutism: a consensus statement by the Androgen Excess and Polycystic Ovary Syndrome Society. Human Reproduction Update. 18 (2): 146—170. doi:10.1093/humupd/dmr042. ISSN 1460-2369. PMID 22064667.
  6. ↑ Di Fede G, Mansueto P, Pepe I, Rini GB, Carmina E (2010). High prevalence of polycystic ovary syndrome in women with mild hirsutism and no other significant clinical symptoms (PDF). Fertil. Steril. 94 (1): 194—7. doi:10.1016/j.fertnstert.2009.02.056. PMID 19338993.
  7. ↑ d'Alva, Catarina B.; Abiven-Lepage, Gwenaelle; Viallon, Vivian; Groussin, Lionel; Dugue, Marie Annick; Bertagna, Xavier; Bertherat, Jerôme (1 листопада 2008). Sex steroids in androgen-secreting adrenocortical tumors: clinical and hormonal features in comparison with non-tumoral causes of androgen excess. European Journal of Endocrinology (амер.). 159 (5): 641—647. doi:10.1530/EJE-08-0324. ISSN 0804-4643. PMID 18708437. S2CID 6342456.
  8. ↑ Martin, Kathryn A; Anderson, R Rox; Chang, R Jeffrey; Ehrmann, David A; Lobo, Rogerio A; Murad, M Hassan; Pugeat, Michel M; Rosenfield, Robert L (7 березня 2018). Evaluation and Treatment of Hirsutism in Premenopausal Women: An Endocrine Society* Clinical Practice Guideline. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 103 (4): 1233—1257. doi:10.1210/jc.2018-00241. ISSN 0021-972X. PMID 29522147.
  9. ↑ а б Barrionuevo, Patricia; Nabhan, Mohammed; Altayar, Osama; Wang, Zhen; Erwin, Patricia J; Asi, Noor; Martin, Kathryn A; Murad, M Hassan (7 березня 2018). Treatment Options for Hirsutism: A Systematic Review and Network Meta-Analysis. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 103 (4): 1258—1264. doi:10.1210/jc.2017-02052. ISSN 0021-972X. PMID 29522176. S2CID 3783739.
  10. ↑ Unluhizarci K, Kaltsas G, Kelestimur F (2012). Non polycystic ovary syndrome-related endocrine disorders associated with hirsutism. Eur J Clin Invest. 42 (1): 86—94. doi:10.1111/j.1365-2362.2011.02550.x. PMID 21623779. S2CID 23701817.


Ендокринологія Це незавершена стаття з ендокринології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гірсутизм&oldid=40700886