Гістіей — Вікіпедія
Гістіей | |
---|---|
Народився | 6 століття до н. е. Мілет |
Помер | 493 до н. е. Сарди ·Посадження на палю[1] і розп'яття на хресті[2][3][…] |
Країна | Імперія Ахеменідів |
Місце проживання | Мілет Myrkinosd Сузи Хіос Лесбос Візантій |
Діяльність | пірат, військовий керівник |
Знання мов | давньогрецька |
Учасник | Іонійське повстання |
Посада | тиран[5] |
Гістіей (дав.-гр. Ἱστιαῖος) , син Лисагора— тиран давньогрецького міста Мілет у 520 — 513 рр. до н. е.
Став тираном за прямої підтримки перського царя Дарія I. Брав активну участь у поході персів проти скіфів, охороняв разом з іншими греками міст через Дунай. Не підтримав пропозиції Мільтіада зруйнувати переправу, залишивши Дарія у Скіфії, допоміг переправі персів при їхньому поверненні[6]. Отримав в нагороду від царя землі у Фракії на річці Стримон. Проте перський воєначальник Мегабаз запідозрив, що Гістіей прагне таким чином встановити контроль над стратегічними шляхами і джерелами постачання срібла і лісу, та домігся усунення Гістіея. Гістей був викликаний до Суз, і змушений був скласти повноваження тирана, поступишись місцем небожу Аристагору. Після початку Іонійського повстання і захоплення греками Сард, Дарій I самого Гістіея спрямував його до повстанців, аби переконати їх скласти зброю[6]. Проте сатрап Артаферн запідозрив царського посланця у зв'язках з повстанцями. Гістіей втік на Хіос, а звідти намагався потрапити до Мілета і знову проголосити себе тираном, проте мілетяни відмовилися його прийняти і вислали до Лесбосу. Гістіей захопив вісім кораблів і з ними попрямував до Візантія. Спираючісь на це місто, він здіснювавав різіковані піратські рейди в Егейському і Чорному морях[7]. Після битви біля Ладе Гістіей змушений був залишити Візантій. Натомість він у 493 р. до н. е. захопив Хіос, згодом взяв в блокаду Фасос і врешті десантувався в Анатолії, де був захоплений Гарпагом. Дарій вимагав відправити Гістіея до Суз, але Артфаферн, підозрюючи, що цар може і цього разу пробачити мілетянина, стратив Гістіея і відправив Дарію його забальзамовану голову. Цар і справді відмовився вірити повідомленням про зраду і урочисто поховав голову Гістіея у столиці.
- ↑ Ἁλικαρνᾱσσεύς Ἡ. 6.30 // Ἱστορίαι — 0440.
- ↑ autori vari Dizionario di Storia / Istituto dell'Enciclopedia Italiana — 2010.
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Любкер Ф. Histiaeus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 634.
- ↑ а б Геродот, IV, 137–138
- ↑ Геродот, VI, 1-5
- Gorman V.B. Miletos, the Ornament of Ionia: A History of the City to 400 B.C.E. Michigan, 2001