ДОТ № 457 (КиУР) — Вікіпедія

50°31′45.60″ пн. ш. 30°17′33.55″ сх. д. / 50.5293333° пн. ш. 30.2926528° сх. д. / 50.5293333; 30.2926528

ДОТ № 457 — довготривала оборонна точка, що входила до складу першої лінії оборони Київського укріпленого району.

ДОТ № 457 побудовано у 1930 році на північний схід від залізничного моста через річку Ірпінь. Ця фортифікаційна споруда мала 1 поверх, 4 амбразури для станкових кулеметів (основне озброєння). ДОТ № 457 мав спеціальне протихімічне приміщення і тому відноситься до фортифікаційних споруд типу «Б». Його клас стійкості «М1». Тобто споруда могла витримати 1 влучання 203-мм гаубиці^[1].

Організаційно він входив до складу 1-го батальйонного району оборони (БРО) КиУРа, що прикривав район села Романівка. Влітку-восени 1941 року гарнізон ДОТ складався з бійців 161-го окремого кулеметного батальйону КиУР. До 24—25 серпня 1941 року споруда знаходилася у тилу радянських військ, фронт пролягав західніше. Під час другого штурму КиУР, що розпочався 16 вересня 1941 року, ДОТ № 457 не мав бойового контакту із супротивником. Вдень 18 вересня війська 37-ї армії Південно-Західного фронту розпочинають за наказом відхід з КиУР та міста Київ. Гарнізони ДОТ КиУР належали до останніх, хто відходив на лівий берег Дніпра, серед них був і гарнізон ДОТ № 457. Удень 19 вересня передові загони 71-ї піхотної дивізії німців зайняли територію 2-го БРО без бою, затримуючи лише дезертирів-червоноармійців та перебіжчиків^[2].

ДОТ зруйновано, обставини підриву невідомі. Скоріш за все, його знищили німецькі сапери під час зачистки КиУР, вже після 19 вересня 1941 року. Вогнева точка має статус пам'ятки історії місцевого значення.^[3]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ДОТ № 457 (КиУР)