Давоян Міша Оганесович — Вікіпедія

Давоян Міша Оганесович
вірм. Միշա Դավոյան
Народився25 лютого 1925(1925-02-25)
Тифліс, ГРСР
Помер28 вересня 2005(2005-09-28) (80 років)
Ґюмрі, Вірменія
КраїнаСРСР СРСРВірменія Вірменія
Національністьвірменин
Діяльністькраєзнавець
Alma materШирацький державний університетd (1952)
Галузьгеоморфологія, гідрологія, гляціологія і палеонтологія
ЗакладЄреванський державний університет
Нагороди
Орден «Знак Пошани»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Будапешта»

Міша Оганесович Давоян (нар. 25 лютого 1925, Тифліс — пом. 28 вересня 2005, Ґюмрі, Вірменія) — вірменський географ-геоморфолог, краєзнавець, палеонтолог, та гідролог. Кандидат географічних наук, доцент (1971) Гюмрійского педагогічного інституту. Учасник Радянсько-німецької війни. Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1981), медалями «За взяття Будапешта» (1945), Географічного товариства СРСР (1956). Автор 120 наукових і науково-методичних статей.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Давоян Міша Оганесович народився 25 лютого 1925 року в Тифлісі (нині — Тбілісі), в родині будівельника з Ґюмрі. У 1928 році сім'я повернулася на батьківщину, в Ленінакан.

У 1952 році Міша Давоян закінчив Ленінаканский педагогічний інститут. З 1953 по 1956 роки навчання в аспірантурі та працював на географічному факультеті Єреванського державного університету.

У 1955 — 1958 роки Міша Давоян керівник геоморфологічної експедиції Єреванського державного університету в північні райони Вірменії. У 1953 році на околиці міста Ґюмрі експедицією були виявлені останки викопного мамонта четвертинного періоду.

З 1958 по 2001 рік Міша Давоян був завідувачем кафедри географії Ленінаканського, (згодом — Гюмрійського) педагогічного інституту. У 1971 році захистив кандидатську, доцент.

Праці Міші Давояна присвячені вивченню рельєфу та гідрологічних режимів річки Ахурян, геоморфології та палеогеографії Ширакської улоговини, гляціології гірського масиву Араґац. В останні десятиліття досліджував гідрографічні мережі Вірменського нагір'я. Автор ряду краєзнавчих та публіцистичних статей з історії Ґюмрі.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Кто есть кто в науке Армении. KIFAR(Kinetic Foundation for Armenian Retrospection). KIFAR. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)