Данилевська Ірина Борисівна — Вікіпедія
Нейтральність цієї статті під сумнівом. |
Ірина Данилевська | |
---|---|
Народилася | 28 березня 1964 (60 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | Україна |
Національність | українка |
Місце проживання | Київ, Україна |
Діяльність | співзасновниця та голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week |
Alma mater | ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка |
У шлюбі з | Володимир Нечипорук |
Діти | Богдана Нечипорук |
Сайт | fashionweek.ua |
Данилевська Ірина Борисівна — співзасновниця та голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week. Голова Експертного комітету Ukrainian Fashion Council. Співзасновниця премії Best Fashion Awards. Голова оркомітету Всеукраїнського конкурсу молодих дизайнерів одягу «Погляд у майбутнє».[1].
Ірина Данилевська народилася 28 березня 1964 року в місті Києві.
Закінчила факультет журналістики Київського національного університету ім. Т.Шевченка (нині Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка).
З 1993 — видавець та головний редактор журналу «Єва». З 2001 року — видавець та головний редактор української версії міжнародного видання про моду L'Officiel[2].
У 1997 році заснувала Ukrainian Fashion Week, який став першим на теренах Східної Європи тижнем прет-а-порте[3]. Створений за європейськими стандартами, UFW проходить двічі на рік і збирає понад 40 колекцій найкращих дизайнерів України. Нині під егідою Ukrainian Fashion Week в Україні реалізовуються наймасштабніші національні та міжнародні fashion-заходи.
З 2019 року віце-президент та голова Експертного комітету Ukrainian Fashion Council[4].
Заміжня, має доньку та трьох онуків.
Ukrainian Fashion Week (Український Тиждень Моди) вперше було проведено у листопаді 1997 року. Це унікальний в Україні захід, який повністю відповідає світовим стандартам показів prêt-a-porter, проходить двічі на рік.
За ініціативи Ірини Данилевської у 2003 році для пошуку та підтримки талановитої молоді в рамках Ukrainian Fashion Week було започатковано проєкти New Names та Fresh Fashion. За час свого існування ці проєкти забезпечили постійний приплив «нової крові» до української моди та закріпили за UFW репутацію відкривача молодих талантів[5].
Щорічно під егідою Ukrainian Fashion Week відбувається низка важливих для України проєктів: Best Fashion Awards (Перша Українська Премія в галузі моди), Odessa Holiday Fashion Week (покази круїзних колекцій та пляжних аксесуарів, що відбуваються в Одесі), Всеукраїнський конкурс молодих дизайнерів одягу «Погляд у майбутнє», фестиваль fashion-фільмів Fashion Film Festival Kyiv.
Ukrainian Fashion Week є майданчиком, який приймає в себе міжнародні fashion-проєкти: дизайнери зі світовим им'ям — Елі Сааб (Elie Saab) (2009) та Стефан Роллан (Stephane Rolland) (2010) презентували в Києві у рамках UFW колекції Haute Couture. У 2011 році свою колекцію під час Ukrainian Fashion Week представив Антоніо Берарді (Antonio Berardi), а березень 2012 року ознаменувався безпрецедентним проєктом — Eurofashion, що зібрав дизайнерів з 16 країн-учасниць EURO-2012.
Саме за ініціативи Ірини Данилевської українську моду помітили як значне явище не лише в Україні, але у світі. За її сприяння відбулися перші і найважливіші заходи за участі українських дизайнерів у Парижі, Мілані, Лондоні. Усі вони разом дозволили розпочати розглядати моду як невід'ємну складову української культури та економіки. У 2009 Ірина створила «Українську платформу» на виставці Who's Next у Парижі, згодом допомогла українським дизайнерам представити колекції у Мілані на Milano Moda Donna та White, у 2013 году организувала показ дизайнерів на проєкті «Дні України у Лодоні», а у 2015 підтримала участь українських дизайнерів у проєкті International Fashion Showcase в рамках London Fashion Week.
У 2018 році в Україні вперше пройшов International Young Designers Contest (Міжнародний конкурс молодих дизайнерів), ініціатором якого став Ukrainian Fashion Week. У конкурсі взяли участь 16 дизайнерів з дев'яти країн: Грузії, Естонії, Литви, Молдови, Польщі, Словаччини, Угорщини, України та Чехії. Проведення конкурсу в Києві дозволило ще раз підтвердити лідерство України в області fashion у регіонах Східної та Центральної Європи .[6]
З ініціативи Ірини Данилевської, оргкомітет Ukrainian Fashion Week розпочав запрошувати іноземних журналістів, експертів, баєрів на покази в Україну, імена та назви українських дизайнерів відтепер регулярно з'являються у найавтортитеніших fashion-виданнях — Vogue.com [Архівовано 26 травня 2016 у Wayback Machine.], Vogut Italy, Vogue France [Архівовано 3 липня 2016 у Wayback Machine.], Buro 24/7.ru [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.], ELLE Italy [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.], та міжнародних таких як VICE [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.], Daily Mail [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.], etc.
- Bestin.ua: Ірина Данилевська про Тиждень Моди, дизайнерів та розчарування [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Vogue Ukraine: Интервью с Ириной Данилевской (2015) [Архівовано 31 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Vogue Ukraine: Ірина Данилевська про минуле і майбутнє української моди [Архівовано 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Vogue Ukraine: Яким буде новий сезон Ukrainian Fashion Week [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- РБК-Украина: Ирина Данилевская: «К моде нужно относиться как к вдохновению» [Архівовано 19 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Destinations: Iryna Danylevska about Ukrainian Fashion
- Hromadske: Ірина Данилевська про Ukrainian Fashion Week
- Теорія Великого Виклику: Ірина Данилевська про Ukrainian Fashion Week, моду, дизайнерів, фешн фільми
- Vector: Профіль Ірини Данилевської та Володимира Нечипорука [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Elle Ukraine: 10 запитань до Ірини Данилевської [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
2014 року взяла участь у зйомці для благодійного календаря «Щирі», присвяченого українському національному костюму та його популяризації[7]. Проєкт було реалізовано зусиллями ТЦ «Домосфера» та комунікаційної агенції Gres Todorchuk. Усі кошти від реалізації календаря було передано на допомогу пораненим бійцям АТО до Київського військового шпиталю та центру волонтерства Українського католицького університету «Волонтерська Сотня»[8].
- Лауреат Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2009).
- З 2007 року входить у рейтинг «100 найвпливовіших жінок Україні» за версією журналу «Фокус»[9].
- ↑ Оргкомітет UFW. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 2 червня 2016.
- ↑ За 10 лет на обложках «евы» -- первого глянцевого украинского журнала о моде -- появлялись... fakty.ua (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
- ↑ Рідна мода: 20 років fashion в Україні. fashionweek.platfor.ma. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
- ↑ Основна інформація — Український Тиждень Моди. fashioncouncil.org.ua. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
- ↑ Vogue.ua. Мода і праця: Ірина Данилевська про минуле і майбутнє української моди. Vogue UA. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
- ↑ Кто стал победителем International Young Designers Contest. Elle — модный женский журнал. 16 липня 2018. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
- ↑ Фотопроект "Щирі": українські зірки в колекційних автентичних вбраннях. «Tochka.net». Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 5 червня 2021.
- ↑ У чеському Хрудімі відкриється фотовиставка українських національних костюмів «Щирі». «Укрінформ». Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 5 червня 2021.
- ↑ Первые среди равных. 100 самых влиятельных женщин Украины - ФОКУС. Фокус. 22 жовтня 2018. Процитовано 20 лютого 2023.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Офіційний сайт Ukrainian Fashion Week [Архівовано 29 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Iryna Danylevska у соціальній мережі Facebook
- Рейтинг Фокус
- Спецпроект Vogue UA & ArtHuss: Ірина Данилевська про успіх, мистецтво та фемінізм. Vogue Україна. 2 березня 2018. Архів оригіналу за 24 березня 2018.
- Рідна мода [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.]