Дванадцять стільців — Вікіпедія

12 стільців
12 стульев
Шмуцтитул із українського видання дилогії
Жанр	сатиричний роман
Форма	роман
Автор	Ілля Ільф, Євген Петров і Ільф і Петров
Мова	російська мова
Опубліковано	1928
Країна	СРСР
Видавництво	Земля і фабрикаd
Опубліковано українською	1972
Переклад	Марія Пилинська
Наступний твір	Золоте теля
Цей твір у Вікісховищі
Цей твір у Вікіцитатах

«12 стільці́в» (рос. 12 стульев) — роман І. Ільфа та Є. Петрова, надрукований 1928 року в ілюстрованому щомісячнику «30 днів», який в сатиричній формі змальовує життя в СРСР у часи НЕПу. Роман автори присвятили Валентину Катаєву. Роман перекладено українською 1972 року.

Дія відбувається в Радянському Союзі в період НЕПу. Діловод ЗАГСу в місті N Іполит Вороб'янінов, колишній предводитель дворянства, дізнається від своєї помираючої тещі про те, що вона за часів воєнного комунізму заховала діаманти та інші коштовності на суму в 150 тис. золотих рублів в один з дванадцяти стільців роботи майстра Гамбса.

Вороб'янінов бере відпустку й вирушає на пошуки скарбу. У Старгороді він знайомиться з молодим авантюристом, Остапом Бендером, який погоджується допомогти тому в пошуках скарбів за шістдесят відсотків усієї суми. Водночас до Старгорода прибуває панотець Федір, священик з міста N, який дізнався про скарб тещі Вороб'янінова на її останній сповіді. Пригоди розпочинаються…

Початок: 15.4.1927 р. п'ятниця

Кінець: кінець жовтня 1927 р.

• Остап Сулейман-Берта-Марія Бендер, 28 років
• Іполит Матвійович Вороб'янінов, 52 роки
• Федір Іванович Востриков, 35 років, піп
• Грицацуєва, 35 років
• Клавдія Іванівна Пєтухова, 59 років

• Владя під 30 років
• Дядьєв — господар «Быстроупака»
• Кислярський — голова «Одеської бубликової артілі — ”Московські баранки"»
• Нікеша під 30 років
• Олена Станіславівна Боур — гадалка, 50 років
• Віктор Михайлович Полєсов — слюсар-інтелігент, член «Союзу меча і рала»
• Чарушніков Максим Петрович — бувший речник Міської Думи, радпрацівник.

• Ізнурєнков Авесалом Володимирович
• Ляпіс-Трубєцкой Никифор

• Ільф І. А., Петров Є. П. Дванадцять стільців; Золоте теля: Романи / Пер. з рос. М. Пилинська, Ю. Мокрієв. — К. : Дніпро, 1972.
• Ільф І. А., Петров Є. П. Дванадцять стільців; Золоте теля: Романи / Пер. з рос. М. Пилинська, Ю. Мокрієв. — К. : Дніпро, 1989. — 598 с. : іл. ISBN 5-308-00428-5

• 
  Еллочка-людожерка
• 
  Іполит Вороб'янінов
• 
  Остап Бендер
• 
  Панотець Федір
• 
  Панотець Федір, Попасна
• 
  Киса Вороб'янінов Старобільськ
• 
  Остап Бендер Старобільськ

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (листопад 2021)

• Ідею роману (пошуки скарбів, які заховані у стільцях) вигадав Валентин Катаєв, брат Євгена Петрова.
• Прототипом Остапа Бендера був Остап Шор, а прототипом Іполита Вороб'янінова — полтавський дядько Петрова Євген Ганько.
• Прототипом Старгорода вважається місто Старобільськ.
• Спочатку Остап Бендер мав з'явитися у книжці як епізодичний герой, однак потім він перетворився на головного.
• Сюжет книги, де Остап і Киса подорожують країною в пошуках стільця зі скарбом, майже повністю списаний з подорожі Осипа Шора до Одеси в 1917–1918 роках.
• Роман «12 стільців» став першим радянським бестселером.
• Остапові Бендеру відомо «чотириста порівняно чесних засобів вилучення (рос. — „отъема“) грошей» у населення.

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Дванадцять стільців

• Остап Бендер
• Шор Осип Беньямінович
• Золоте теля (роман, 1931)
• Один із тринадцати (фільм, 1969)^[ru] — екранізація США
• Дванадцять стільців (фільм, 1962)^[ru] — кубинська екранізація

• Дванадцять стільців. Золоте теля (читати) [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Дванадцять стільців — Ілля (Євген) Ільф (Петров) (читати) [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Читать «Двенадцять стульєв» (рос.)