Двійковий код — Вікіпедія

Слово «Wikipedia» закодоване бінарним ASCII-кодом.

Двійко́вий код (іноді біна́рний код) — код, за використання якого повідомлення передаються послідовностями (секвенціями) з двох символів (наприклад, «1» та «0»).

Велике значення двійковий код має в цифровій обробці інформації.

З комбінаторики відомо, що в загальному випадку число комбінацій (кодів) n-розрядного двійкового коду дорівнює числу розміщень з повтореннями:

,

де  — число кодів,  — число розрядів двійкового коду.

Таблиця двійкових кодів

[ред. | ред. код]
числове (букве)

значення

двійковий

код

0 0000
1 0001
2 0010
3 0011
4 0100
5 0101
6 0110
7 0111
8 1000
9 1001
A 1010
B 1011
C 1100
D 1101
E 1110
F 1111

Приклад «доісторичного» використання коду

[ред. | ред. код]
Двійковий код на пам'ятній монеті НБУ

Інки мали свою систему лічби кіпу, яка фізично являла собою мотузкові сплетення і вузлики. Генрі Ертан виявив, що у вузликах закладено якийсь код, найбільше схожий на двійкову систему числення.[1]

У комбінаторній хімії

[ред. | ред. код]

Спосіб опису співвідношення між набором тегів і відповідних їм лігандів, де про ідентичність структурного блоку свідчить присутність або відсутність цього тегу або набору тегів (тобто використовуються два біти 1 та 0).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Инки изобрели двоичный код за 500 лет до компьютера [Архівовано 2011-08-06 у Wayback Machine.] (рос.)