Девід Берк — Вікіпедія
Девід Берк | |
---|---|
Загальна інформація | |
Громадянство | Велика Британія |
Народження | 3 лютого 1975 (49 років) Ліверпуль |
Вагова категорія | напівлегка, легка |
Зріст | 175 |
Професіональна кар'єра | |
Перший бій | 1 березня 1997 |
Останній бій | 7 червня 2013 |
Боїв | 30 |
Перемог | 27 |
Перемог нокаутом | 9 |
Поразок | 3 |
Спортивні медалі | |||
---|---|---|---|
Представник Англія | |||
Чемпіонат Європи | |||
Бронза | Вайле 1996 | до 57 кг |
Девід Берк (англ. David Burke; 3 лютого 1975, Ліверпуль) — британський професійний боксер, призер чемпіонату Європи.
На чемпіонаті світу 1995 Берк переміг в першому бою і програв в другому.
На чемпіонаті Європи 1996 завоював бронзову медаль, програвши в півфіналі Серафіму Тодорову (Болгарія) — 2-8.
На Олімпійських іграх 1996 програв в першому бою Фальку Густе (Німеччина) — 9-13.
Після Олімпіади 1996 Берк перейшов в професіональний бокс. Впродовж 1997—2013 років провів 30 боїв, майже половину з них — в рідному Ліверпулі.
7 вересня 2002 року виграв титул чемпіона Співдружності в легкій вазі.
7 грудня 2002 року виграв титул чемпіона за версією World Boxing Union.
7 червня 2003 року в бою за вакантний титул чемпіона Європи за версією EBU програв за очками Стефано Зоффу (Італія).
- Девід Берк(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec