Девід Вейр — Вікіпедія

Ф
Девід Вейр
Девід Вейр
Девід Вейр
Особисті дані
Повне ім'я Девід Гіллеспі Вейр
Народження 10 травня 1970(1970-05-10) (54 роки)
  Фолкерк, Велика Британія
Зріст 191 см
Вага 86 кг
Громадянство  Шотландія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1988–1992 США Університет Евансвілла
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992–1996 Шотландія «Фолкерк» 133 (8)
1996–1999 Шотландія «Гартс» 76 (6)
1999–2007 Англія «Евертон» 235 (10)
2007–2012 Шотландія «Рейнджерс» 143 (4)
2012 Англія «Евертон» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997–2010 Шотландія Шотландія 69 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2012–2013 Англія «Евертон» (дублери)
2013 Англія «Шеффілд Юнайтед»
2013–2015 Англія «Брентфорд» (помічник)
2015– Шотландія «Рейнджерс» (помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Девід Вейр (англ. David Weir, нар. 10 травня 1970, Фолкерк) — шотландський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі входить до тренерського штабу клубу «Рейнджерс».

Виступав, зокрема, за «Евертон» та «Рейнджерс», а також національну збірну Шотландії, разом з якою був учасником ЧС-1998[1].

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Професійну кар'єру футболіста Девід почав у шотландському клубі «Фолкерк» у 1992 році, після того, як повернувся на батьківщину з США, де закінчив університет міста Евансвілл. Після чотирьох років, проведених у складі «дітей», Вейр перейшов у «Гарт оф Мідлотіан», вигравши з «Гартс» кубок країни у 1998 році.

1999 року Девід переїхав у Англію, де продовжив свою футбольну кар'єру в «Евертоні». У складі «ірисок» Вейр грав протягом восьми років, ставши капітаном команди.

У 2007 році футболіст повернувся до Шотландії і приєднався до «Рейнджерс». У квітні 2009 року був обраний капітаном глазговців після того, як був позбавлений капітанської пов'язки Баррі Фергюсон. На початку 2012 року покинув «джерс» за обопільною угодою з клубом[2].

На початку лютого 2012 року футболіст недовгий час тренувався з «Шеффілд Юнайтед» для підтримки спортивної форми[3]. 21 лютого 2012 року Вейр повернувся в «Евертон» і почав допомагати Алану Стаббсу тренувати резервний склад «ірисок»[4]. Крім того, Вейр був заявлений за «синіх» як гравець. Цим Девід і скористався в день свого повернення в ліверпульський клуб, вийшовши на поле в «міні-дербі» — матчі резервних складів «Евертона» та «Ліверпуля»[4].[4]. Того ж року повністю припинив виступи на професійному рівні й зосередився на тренерській роботі.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

У складі «тартанової армії» Вейр дебютував 27 травня 1997 року в поєдинку, в якому шотландці грали проти Уельсу[5]. Єдиний гол у національній команді Девід забив у ворота збірної Латвії 6 жовтня 2001 року[6].

Учасник світового чемпіонату 1998 року у Франції, провів на цьому турнірі два матчі — проти Марокко[7] та Норвегії[8].

У 2002 році Вейр був відрахований зі складу збірної за критику головного тренера команди Берті Фогтса після відбіркового матчу до Євро-2004 з Фарерськими островами[9]. Новий наставник шотландців, Волтер Сміт, у грудні 2004 року зумів умовити Девіда повернутися в національну команду.

6 вересня 2006 року зіграв 50-й матч у складі збірної. Сталося це в поєдинку проти Литви[10].

24 серпня 2010 року 40-річний Вейр був викликаний в збірну на відбіркові матчі до чемпіонату Європи 2012 з національними командами Литви і Ліхтенштейну[11]. Зігравши 3 вересня у поєдинку з литовцями, Девід став найстаршим гравцем, який брав участь в офіційній зустрічі, за всю історію «тартанової армії»[12][13].

Всього Вейр провів 69 матчів за національну команду, забив один гол. Чотири рази виводив шотландців на міжнародні матчі з капітанською пов'язкою[1].

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Після півторарічної роботи асистентом в академії «Евертона», влітку 2003 року Вейр був назначений на посаду головного тренера клубу «Шеффілд Юнайтед»[14][15]. Незважаючи на перемогу в першому офіційному матчі над «Ноттс Каунті» (2:1), в подальшому клубу не вдалось виграти жоден з наступних дванадцяти матчів, що призвело до зростаючого тиску з боку уболівальників клубу[16]. Після того, як «Шеффілд» вдома програв «Гартлпул Юнайтед» і вилетів з розіграшу Трофея Футбольної ліги, Вейр був звільнений 11 жовтня 2013 року[17].

В грудні 2013 року став асистентом нового тренера «Брентфорда» Марка Ворбартона[18], разом з яким влітку 2015 року перейшов на роботу в «Рейнджерс», де продовжив виконувати обов'язки асистента[19].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
«Рейнджерс»: 2008–09, 2009–10, 2010–11
«Гартс»: 1997–98
«Рейнджерс»: 2007–08, 2008–09
«Рейнджерс»: 2007–08, 2009–10, 2010–11

Особисті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б David Weir. Scottish FA. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 6 квітня 2012. (англ.)
  2. ↑ Rangers defender David Weir set for return to England. BBC Sport. 17 січня 2012. Архів оригіналу за 20 січня 2012. Процитовано 21 січня 2012. (англ.)
  3. ↑ Danny Wilson considers David Weir for Sheffield United. BBC Sport. 2 лютого 2012. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 6 квітня 2012. (англ.)
  4. ↑ а б в Weir Back With Blues. Everton FC. 21 лютого 2012. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 5 квітня 2012. (англ.)
  5. ↑ Scotland v Wales. Scottish FA. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 6 квітня 2012. (англ.)
  6. ↑ Scotland v Latvia. Scottish FA. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 6 квітня 2012. (англ.)
  7. ↑ Morocco v Scotland. Scottish FA. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 6 квітня 2012. (англ.)
  8. ↑ Norway v Scotland. Scottish FA. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 6 квітня 2012. (англ.)
  9. ↑ Lucky Scots scrape draw in Faroes. BBC Sport. 7 вересня 2002. Процитовано 21 січня 2012. (англ.)
  10. ↑ v Lithuania Scotland. Scottish FA. 14 листопада 2007. Архів оригіналу за 4 грудня 2007. Процитовано 21 січня 2012. (англ.)
  11. ↑ Scotland recall for 40-year-old Weir. ESPN Soccernet. 24 серпня 2010. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 9 жовтня 2010. (англ.)
  12. ↑ David Weir set for Scotland milestone. BBC Sport. 3 вересня 2010. Процитовано 21 січня 2012. (англ.)
  13. ↑ v Lithuania Scotland Match facts. The Guardian. 3 вересня 2010. Процитовано 21 січня 2012. (англ.)
  14. ↑ David Weir: Sheffield United appoint Everton coach as boss. BBC Sport. 10 червня 2013. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 10 червня 2013.
  15. ↑ David Weir is appointed new Sheffield United manager on three-year deal. London: The Guardian. 10 червня 2013. Архів оригіналу за 13 червня 2013. Процитовано 10 червня 2013.
  16. ↑ Why Weir is still loving life at the Lane. The Sheffield Star. 28 вересня 2013. Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 29 вересня 2013.
  17. ↑ Manager Weir departs as Blades Boss. Sheffield United F.C. 11 жовтня 2013. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 11 жовтня 2013.
  18. ↑ Brentford: David Weir joins as Kernaghan and Farrell leave. BBC Sport. BBC. 16 грудня 2013. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 16 грудня 2013.
  19. ↑ Warburton Appointed Manager. Rangers. rangers.co.uk. 15 червня 2015. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 15 червня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Девід_Вейр&oldid=34816680