Декомунізація — Вікіпедія

Декомунізація — система заходів, теоретична і практична діяльність, спрямовані на визволення від впливу та наслідків комуністичної ідеології в усіх сферах життя країни та суспільства після падіння владущих комуністичних режимів.

Методи проведення та заходи з декомунізації в різних країнах суттєво відрізнялися через внутрішні особливості кожної з країн, особливості політичних процесів, відмінностями політичної культури, і, відповідно, різному трактуванні комуністичного режиму: як аморального, кримінального, окупаційного, негуманного, репресивного тощо.

Суттєво відрізнялась і «глибина» декомунізації, наприклад:

• в Албанії у сфері державного управління була передбачена можливість звільнення без права поновлення будь-якого співробітника, визнаного винним у підтримці колишнього комуністичного режиму;
• у Грузії прийнята в 2011 році «Хартія свободи» не дозволила позбавитись навіть символів та гасел радянської епохи, які і через 4 роки після прийняття «Хартії» зустрічаються як у регіонах, так і в столиці;
• у Польщі 126 осіб отримали терміни від 1 до 10 років ув'язнення і лише у липні 2017, під час російсько-української війни, були затверджені заходи щодо позбавлення наслідків тоталітаризму; 2022 року в Польщі було знесено 20 пам'ятників епохи СРСР, це становило третину від запланованої кількості^[1].
• у Румунії обмежилися введенням до Конституції статті 40, яка забороняє діяльність політичних партій і організацій, які «своєю метою або діяльністю заважають політичному плюралізмові, верховенству права або виступають проти суверенітету і незалежності Румунської держави»;
• у Чехії було засуджено 192 особи у 98 справах;
• в Україні з розпаду СРСР у 1991-му році процеси декомунізації впродовж довгого часу були безсистемними і лише після Революції гідності в 2014 році набули масового та системного характеру. Станом на жовтень 2017 року її прогрес оцінюється в ~95 %.^[2]

У грудні 2022 року Литва заборонила пропаганду авторитарних і тоталітарних режимів, Сейм Литви схвалив для цього "закон про дерадянізацію"^[3].

Розслідування та обвинувачення:

• Камбоджа — Надзвичайні палати в судах Камбоджі^[en]
• Чехія — Управління документації та розслідування злочинів комунізму^[en]
• Словаччина — Національний інститут пам'яті (Словаччина)^[en]
• Естонія — Естонська міжнародна комісія з розслідування злочинів проти людства
• Німеччина — Федеральний комісар із записів Штазі^[en]
• Індонезія — Уряд нового порядку^[en]
• Литва — Литовський центр досліджень геноциду й опору^[en]
• Польща — Інститут національної пам'яті — Комісія з розслідування злочинів проти польського народу
• Румунія — Інститут досліджень комуністичних злочинів в Румунії^[en]
• Угорщина — Інститут історії Угорської революції 1956 року
• Україна — Український інститут національної пам'яті

• Денацифікація
• Деколонізація
• Люстрація
• Демократизація
• Декомунізація в Україні

• Декомунізація // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Віталій Огієнко. Європейські практики пам'яті і правової оцінки діяльності комуністичних режимів. Східна і Центральна Європа [Архівовано 16 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Декомунізація Грузії: чому не працює закон // BBC
• ЗМІ: Україні слід повчитися у Румунії [Архівовано 16 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• ЭДУАРД ГАЛЕЙН (29 жовтня 2017). Как большевики грабили народ в условиях голода. https://petrimazepa.com/. Петро та Мазепа. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017. (рос.)
• До 100 років початку становлення комуністичного тоталітаризму УІНП нагадав про його "здобутки". http://www.istpravda.com.ua/. Історична правда. 7 листопада 2017. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 7 листопада 2017.
• Сергій Громенко (7 листопада 2017). Великая Октябрьская социалистическая контрреволюция. https://petrimazepa.com/. Петро та Мазепа. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 7 листопада 2017.(рос.)
• Нам потрібна економічна декомунізація. https://petrimazepa.com/. Петро та Мазепа. 6 червня 2019. Архів оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.