Декор — Вікіпедія
Деко́р — сукупність елементів, що становлять зовнішнє оформлення архітектурної споруди або його інтер'єрів; може бути живописним, скульптурним, архітектурним.
Розрізняють «активний декор» — відповідний конструкції споруди, пов'язаний з його функцією і формою; і «пасивний декор» — невідповідний розчленовуванням форми і привернутий лише для прикраси будинку. В архітектурі під декором нерідко розуміють всю неконструктивну частину споруди.
- Лиштва
- Рельєф
- Скульптура
- Фреска (орнаментальна або сюжетна)
- Золочення
- Мозаїка
- Тинькування
- Розфарбування безсюжетне
- Графіті (талановито зроблене)
- Кований декор
- Архітектурні деталі з репертуару різних стилів тощо.
- Розфарбування безсюжетне
- Фреска (орнаментальна або сюжетна)
- Плафон (живопис)
- Кахлі орнаментальні чи сюжетні
- Вітраж
- Паркет
- Мозаїка
- Ліплений декор
- скульптурний декор
- Шкіряні шпалери
- Декоративні рослини ( живі або штучні )
- Декорування текстилем (рядно, завіса, килими)
- Архітектурні деталі з репертуару різних стилів тощо.
- Нариси історії архітектури Української РСР. К., 1957
- Сборник «Русское искусство 1-й четверти 18 в. Материалы и исследования» под ред. Алексеевой Т. В. — М.: Наука. — 1974
- Виппер Б. Р. Архитектура русского бароко, М., «Наука», 1978
- Комаров А.А. «Технология материалов стенописи», М., «Изобразительное искусство», 1989
- Тищенко О.Р. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (XIII-XVIII ст.) / О. Тищенко. – К.: Либідь, 1992.