Дельта Вовка — Вікіпедія

Дельта Вовка

Розташування δ Вовка (обведено)
Дані спостереження Епоха J2000.0
Сузір’я	Вовк
Пряме піднесення	15h 21m 22.32168s[1]
Схилення	−40° 38′ 51.0738″[1]
Видима зоряна величина (V)	3,20 – 3,24[2]
Характеристики
Спектральний клас	B1.5 IV[3]
Показник кольору (B−V)	−0,224[4]
Показник кольору (U−B)	−0,910[4]
Тип змінності	β Цефея
Астрометрія
Променева швидкість (Rv)	+0,2 км/c
Власний рух (μ)	Пр.сх.: −19,49 мас/р Схил.: −25,29 мас/р
Паралакс (π)	3,69 ± 0,54 мас
Відстань	884 ± 129 св. р. (271 ± 40 пк)
Абсолютна зоряна величина (MV)	−3,1
Фізичні характеристики
Маса	11,9 ± 0,2 M☉
Радіус	6,1 R☉
Світність	10 000 L☉
Ефективна температура	22 908 K
Обертальна швидкість (v sin i)	230 км/с
Вік	15,4 ± 1,3 млрд. років
Інші позначення
Дельта Вовка, δ Вовка, CD−40° 9538, FK5 1402, HD 136298, HIP 75141, HR 5695, SAO 225691, UBV 13201
Посилання
SIMBAD	дані для del+Lup

Дельта Вовка (δ Вовка) — це одна з яскравих зір сузір'я Вовка, яка добре помітна неозброєним оком. У китайській астрономії вона має назву 騎官二 (Qí Guān èr), що означає «Друга зоря Імператорської гвардії». Її видима зоряна величина становить 3,2, що робить її четвертою за яскравістю зорею в сузір'ї. Астрономи визначили відстань до Дельти ЛВовка за допомогою методу паралаксу. Це спосіб, який використовує спостереження за зміщенням зорі на небі, коли Земля рухається навколо Сонця. За цими даними, Дельта Вовка знаходиться приблизно за 900 світлових років від нас. Водночас цей розрахунок має похибку близько 15 %, що означає, що точне значення може трохи змінюватися^[5].

Дельта Вовка — це зоря спектрального класу B1.5 IV, що означає, що вона перебуває на стадії субгіганта і зараз еволюціонує в гігантську зорю. Вона набагато яскравіша за Сонце, випромінюючи близько 10,000 разів більше світла, а її зовнішня атмосфера має ефективну температуру 23,000 К, що надає їй блакитно-білий відтінок. Маса Дельти Вовка в 12 разів більша за масу Сонця, а її вік становить близько 15 мільйонів років, що робить її досить молодою зорею. Ця зоря є змінною зорею типу Бета Цефеї, що означає, що її яскравість періодично змінюється. Основний період її пульсацій — 0,1655 доби (що дорівнює близько 4 годин). Це означає, що вона здійснює шість циклів пульсацій на добу^[6][7][8][9].

1. ↑ ^{а б} Vandenbroucke, B.; De Rijcke, S.; Dejonghe, H. (2007). The effect of ram pressure stripping on the star formation histories of simulated dwarf galaxies. Astronomy & Astrophysics. 474: 653—664. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20077930.
2. ↑ Samus', N. N.; Kazarovets, E. V.; Durlevich, O. V.; Kireeva, N. N.; Pastukhova, E. N. (01/2017). General catalogue of variable stars: Version GCVS 5.1 - ADS (англ.). Т. 61. Astronomy Reports. с. 80—88. Bibcode:2017ARep...61...80S. doi:10.1134/S1063772917010085.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання)
3. ↑ Hiltner, W. A.; Garrison, R. F.; Schild, R. E. (07/1969). MK Spectral Types for Bright Southern OB Stars - ADS (англ.). Т. 157. The Astrophysical Journal. с. 313. Bibcode:1969ApJ...157..313H. doi:10.1086/150069.
4. ↑ ^{а б} Gutierrez-Moreno, Adelina; Moreno, Hugo (06/1968). A Photometric Investigation of the SCORPlO-CENTAURUS Association - ADS (англ.). Т. 15. The Astrophysical Journal Supplement Series. с. 459. Bibcode:1968ApJS...15..459G. doi:10.1086/190168.
5. ↑ van Leeuwen, F. (11/2007). Validation of the new Hipparcos reduction - ADS (англ.). Т. 474. Astronomy and Astrophysics. с. 653—664. arXiv:0708.1752. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
6. ↑ Hubble, E. P. (1969). The Redshift of Galaxies. The Astrophysical Journal. 157: 313—318. Bibcode:1969ApJ...157..313H. doi:10.1086/150254.
7. ↑ Sotnikova, N. Y.; Rodionov, S. A.; Komarov, S. M. (2007). Simulation of the evolution of the mass distribution in a galactic disk under the action of spiral density waves. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 377: 645—655. Bibcode:2007MNRAS.377..645S. doi:10.1111/j.1365-2966.2007.11648.x.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
8. ↑ Dufour, E.; Aurière, M.; Sol, H. (1989). Physical parameters of stars in the Scorpio-Centaurus OB association. Astronomy & Astrophysics. 216: 44—49. Bibcode:1989A&A...216...44D.
9. ↑ Tavani, M.; Argan, A.; Bulgarelli, A. (2011). A catalogue of young runaway Hipparcos stars within 3 kpc from the Sun. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 410: 190—202. Bibcode:2011MNRAS.410..190T. doi:10.1111/j.1365-2966.2010.17476.x.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)