French
DeutschДем'яненко Олександр Сергійович — Вікіпедія
| Олександр Сергійович Дем'яненко | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Александр Сергеевич Демьяненко | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | рос. Александр Сергеевич Демьяненко | |||
| Народився | 30 травня 1937[1][2][3] Свердловськ, РРФСР, СРСР[1] | |||
| Помер | 22 серпня 1999[1][2][3] (62 роки) Санкт-Петербург, Росія[1] | |||
| Поховання | Серафимівське кладовищеd | |||
| Національність | росіянин | |||
| Громадянство |  СРСР Росія | |||
| Діяльність | комік, актор | |||
| Alma mater | Державний інститут театрального мистецтва (1959) | |||
| Роки діяльності | з 1958 | |||
| Діти | Анжеліка Неволінаd | |||
| Провідні ролі | Шурик | |||
| IMDb | ID ID 0218849 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
| | ||||
 Олександр Сергійович Дем'яненко у Вікісховищі | ||||
Олекса́ндр Сергійо́вич Дем'я́ненко (30 травня 1937, Свердловськ, Російська РФСР — 22 серпня 1999, Санкт-Петербург, Росія) — російський радянський актор, один з найпопулярніших російських кіноакторів, народний артист РРФСР.
Став відомим завдяки насамперед амплуа студента-технаря Шурика в циклі короткометражних фільмів Операція «И», кінокомедіях Леоніда Гайдая «Кавказька полонянка» та «Іван Васильович змінює професію».
Народився 30 травня 1937 року.
Приїхав вчитися на актора зі Свердловська. Закінчивши ГІТІС декілька місяців грав на сцені театру імені Маяковського, а потім полишив столицю і переїхав до Ленінграда, де жив і працював до кінця життя. Однак з театром йому не поталанило — він більше виступав в антрепризах. Попри це, з 1984 до останніх днів життя був артистом петербурзького Театру комедії імені Н. П. Акімова, де зіграв декілька яскравих ролей. Останні роботи на сцені — спектакль «Дон Педро» (реж. Т. Казакова) грав на сцені театру разом з Михайлом Свєтіним, а також робота в «Притулку комедіантів».
Знімався у кіно з 1958 р. Перша ж робота Дем'яненка в кіно — роль Міті в кінофільмі «Вітер» — привернула увагу і глядачів, і кінематографістів. Було народжено новий тип героя — скромного інтелігентного юнака, який здійснює подвиг.
Після комедії «Операція „И“ та інші пригоди Шурика» Олександр Дем'яненко став актором комедійним. Але незабаром вдало знайдений образ обернувся трагедією — режисери перестали пропонувати йому серйозні ролі, оскільки панувала думка, що він суто комедійний актор. Виручило телебачення, де Дем'яненко з'являвся в досить несподіваних образах і навіть грав моноспектаклі.
Також Олександр Дем'яненко був одним з головних акторів дубляжу — його голосом розмовляв у «Мертвому сезоні» радянський розвідник Ладєйніков (Донатас Баніоніс), іноземні актори: Жан-Поль Бельмондо, Роберт Де Ніро, Вітторіо Гасман та багато інших[4].
Хворів на алкоголізм[джерело?].
1991 року йому було надано звання народного артиста РРФСР.
- «Вітер» (1959)
- «Дорослі діти»
- «Мир тому, хто входить» (1961)
- «Кар'єра Діми Горіна» (1961)
- «Все починається з дороги»
- «Порожній рейс» (1962)
- «Каїн XVIII» (1963)
- «Державний злочинець» (1964)
- «Операція «И» та інші пригоди Шурика»
- «Не забудь... станція Лугова» (1966)
- «Кавказька полонянка, або нові пригоди Шурика»
- «Завтра, третього квітня...» (1969)
- «Рокіровка в довший бік» (1969)
- «Неймовірний Ієгудіїл Хламіда» (1969)
- «Мій добрий тато» (1970)
- «Драма зі старовинного життя» (1971)
- «Знайди мене, Льоню!» (1971)
- «Здрастуй і прощай» (1972)
- «Учитель співу» (1972)
- «Іван Васильович змінює професію» (1973)
- «Єдина...» (1975)
- «Одинадцять надій» (1975)
- «Журавель в небі...» (1977)
- «Усе вирішує мить» (1978)
- «Соловей» (1979)
- «Дружина пішла» (1981)
- «Дівчина і Гранд» (1981)
- «Зниклі серед живих» (1981)
- «Сніг на зеленому полі» (1981)
- «Подорож в Кавказькі гори» (1981)
- «Милий, любий, коханий, єдиний...» (1984)
- «Білі одежі» (1992)
та інших.
- «Катя-Катюша» (1960, Микола),
- «Мовчать лише статуї» (1962, Іваночкін),
- «Перший тролейбус» (1964, Сергій),
- «По вулицях комод водили» (1979, Мишко),
- «Зелений фургон» (1983, Шестаков)
- «Казки старого чарівника» (1984, 2 а)
- «На вістрі меча» (1986, Дорошенко),
- «Світла особистість» (1988),
- «Каталажка» (1990)
- «І чорт з нами» (1991) та ін.
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — СІ 16—117;
- Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.235;
- Раззаков Ф. Актеры всех поколений. М., 2000."— С.149—154;
- Раззаков Ф. Досье на звезд: Наши любимые фильмы. М., 2001. — С.345—348.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #128925736 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Filmportal.de — 2005.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Дмитрий Савельев (29 серпня 1997). Не слишком радостные приключения Шурика (интервью с Александром Демьяненко). Вестник (19(173)). Архів оригіналу за 26 травня 2011. Процитовано 6 листопада 2010.Перевірено 2010-11-06
|
