Демидове — Вікіпедія
село Демидове | |
---|---|
Руїни церкви Спаса Нерукотворного (1831 р. розбудови) | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Березівський район |
Тер. громада | Березівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA51020030050066901 |
Основні дані | |
Засноване | 1822 |
Перша згадка | 1822 (202 роки)[1] |
Населення | 1029 |
Площа | 3,96 км² |
Густота населення | 259,85 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67312 |
Телефонний код | +380 4856 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°15′57″ пн. ш. 30°40′18″ сх. д. / 47.26583° пн. ш. 30.67167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 16 м |
Водойми | р. Тилігул, Дубова |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67300, Одеська область, Березівський район, м. Березівка, пл. Генерала Плієва, 9 |
Карта | |
Мапа | |
|
Деми́дове — село Березівської міської громади у Березівському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1029 осіб.
Село засноване 1822 року вихідцями з Росії. Місцевим землевласником був князь Павло Демидов, в честь якого село і дістало назву. На той момент братам Демидовим належав конезавод у сусідньому селі Заводівці.
У 1831 році тут було зведено церкву Спаса Нерукотворного, що належала Херсонській єпархії.[2] Станом на 1886 рік в селі, центрі Демидівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 1068 осіб, налічувалось 120 дворових господарств, існували православна церква, школа, земська станція та 3 лавки[3]. За 12 верст — лютеранський молитовний будинок.
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 4 жителі села[4].
Колишній орган місцевого самоврядування — Демидівська сільська рада.
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1151 особа, з яких 509 чоловіків та 642 жінки.[5]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1029 осіб.[6]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
Мова | Відсоток |
---|---|
російська | 50,92 % |
українська | 47,62 % |
румунська | 0,50 % |
білоруська | 0,39 % |
вірменська | 0,39 % |
болгарська | 0,1 % |
- ↑ ВРУ. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
- ↑ Воскресенский Г. (1848) Историко-хронологическое описание церквей епархии Херсонской и Таврической, Одеса.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Демидове. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |