Денисовець Павло Мусійович — Вікіпедія

Денисовець Павло Мусійович
Народився10 січня 1920(1920-01-10)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Іванівка, Смолдирівська волость, Новоград-Волинський повіт, Волинська губернія, УНР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер16 грудня 1991(1991-12-16)[1] (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Полтава, Україна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняПолтава
Країна СРСР
Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузьісторія
ЗакладХерсонський державний університет[1]
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника[1]
Волинський національний університет імені Лесі Українки[1]
Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Війнанімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:ректор Луцького та Полтавського інститутів

Павло́ Мусі́йович Денисове́ць (нар. 10 січня 1920 — 16 грудня 1991) — радянський український історик. Доктор історичних наук, професор. Декан факультету історії ПНУ ім. Стефаника 1947—1951[2]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 10 січня 1920 року в селі Іванівка, Житомирської області.[3] В роки Другої світової війни воював в Радянській армії. Закінчив Київський університет 1946 р. У 1946—1957 рр. викладав історію в Херсоні та Станіславському педагогічному інституті. У 1951 році залишив почаду декана факультету історії Станіславського інституту.[4]З 1955 до 1957 року ректор Луцького педагогічного інституту. З 1957 року працював в Полтавському інституті. У 1960 захистив кандидатську дисертацію на тему: «Боротьба робітників і селян Херсонщини і Миколаївщини проти австо-угорських та німецьких окупантів 1918 року» в 1969 захистив докторську дисертацію на тему: «Колгоспне будівництво в Україні в 1921—1925 рр.»[5]

З 1959 до 1971 декан історичного факультету. З 1971 завідувач кафедри історії УРСР. Помер 16 грудня 1991 року в Полтаві.

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Бойові нагороди

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
  2. ↑ Історія. Факультет історії, політології і міжнародних відносин (укр.). Процитовано 14 жовтня 2023.
  3. ↑ Пащенко, В. О. (2007). Денисовець Павло Мусійович (Ukrainian) . Т. 7. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  4. ↑ Про кафедру. Кафедра слов'янських мов (укр.). Процитовано 14 жовтня 2023.
  5. ↑ Денисовец, Павел Моисеевич - Колхозное строительство на Украине в 1921-1925 гг. [Текст] : Автореферат дис. на соискание ученой степени доктора исторических наук. (571) - Search RSL. search.rsl.ru (рос.). Процитовано 14 жовтня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]
Володимир Вернадський Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Денисовець_Павло_Мусійович