Дерева спізнюються на автобус — Вікіпедія

«Дерева спізнюються на автобус»
Обкладинка збірнику п'єс «Звірі подивляться замість тебе»
АвторОлесь Барліг
КраїнаУкраїна Україна
Моваукраїнська
СеріяЗбірка п'єс
Жанрдрама
Видавництво«Крок»
Видано2013
Сторінок145

«Дерева спізнюються на автобус» — драма Олеся Барліга, у який зосереджується увага навколо постколоніальної проблематики, питань гендеру та квір-ідентичностей. Тлом для цього виступає сприйняття молодими людьми початку 21-го століття подій Голодомору. П'єса була опублікована у 2013 році і входить до збірнику «Звірі подивляться замість тебе» 2017 року.

Історія написання та публікації

[ред. | ред. код]

П’єса була написана у 2011 році як реакція на українську політичну та культурну кон’юнктуру навколо трагедії Голодомору.[1] Наступного року вона посіла третє місце у ІІІ Конкурсі п'єс «Драма.UA-2012» від однойменного фестивалю сучасної драматургії, після чого разом із творами інших фіналістів увійшла до друкованої збірки.[2]

Сюжет

[ред. | ред. код]

Твір містить чотири дії, де головними персонажами є молодий драматург Тарас, його померла бабуся Капіталіна в подобі вродливої дівчини і коханець Тараса - журналіст-початківець.

Основний сюжет розгортається навколо потреби драматурга написати п’єсу на замовлення до роковин Голодомору. Шукаючи натхнення він радиться з близькими, разом вони рефлектують над культурними та історичними процесами приватного і національного значення.

Третя дія – це сновидіння Тараса. В ній третій президент України Віктор Ющенко разом з мавками визначає «лауреатів Голодомору» серед нащадків тих, хто не вижив під час штучно влаштованого голоду.

Художні особливості

[ред. | ред. код]

Літературна критикиня Тетяна Трофименко окреслила п’єсу як іронічну.[3] Як зазначає науковиця Марія Гуцол, в цьому творі Олесь Барліг завдяки фарсу розбудовує усталену апокаліптичну модель голодомору, використовуючи суспільно-політичні коди виборів, партійної кон’юнктури, ідеології, актуального замовлення. Драматург глузує зі совкових підходів до «пошанування та відзначення» жертв, протиставляючи міфи українськості та радянської людини.[4]

За словами оглядачки Люби Куйбіди, автор п’єси оголює сам механізм творчого процесу і «наповнює свою історію мареннями та видіннями».

Так, окрім поширеного в творі мотиву сновидіння, зображується лінія марення героїні уявної драми Тараса, яка після вбивства дитини вирушає до потойбічного світу, де перетворюється на чудовиська.[5]

Інтерпретація назви

[ред. | ред. код]

Як вказує дослідниця Валерія Корольова, значення назви п’єси розкривається через сон, що розповідає один з персонажів. В ньому дерева є символами родової спільноти українців, генетично споріднених єдиним культурно-етнічним корінням, а кущ - уособленням сучасності з її кон’юнктурним інтересом до проблеми Голодомору, духовними мутаціями та вродженим цинізмом.[6][7]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Письменники - не генератори правди для щоденного юзання» [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.], - інтерв'ю з поетом і драматургом Олесем Барлігом, «Факти Запоріжжя», 11.10.2019
  2. Драма.UA : зб. п'єс / Упоряд. і автор передм. Оксана Дудко; Післям. Олександр Ірванець.– Львів : Позднякова А. Ю., 2013
  3. Тетяна Трофименко, «Ридати не можна сміятися» [Архівовано 1 серпня 2020 у Wayback Machine.], сайт «ЛітАкцент», 05.03.2017
  4. Гуцол Марія Іванівна, «Рецепція традиційних образів і сюжетів в українській драматургії кінця ХХ – початку ХХІ століть» [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.], Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ, 2015
  5. Люба Куйбіда, «Банка з димом чи Їжачок у тумані?» [Архівовано 31 грудня 2020 у Wayback Machine.], Спроба аналізу сучасної української драматургії, «Збруч», 04.02.2014
  6. Валерія Корольова, «Читацька стратегія інтерпретації в сучасному драматургійному дискурсі» [Архівовано 6 березня 2020 у Wayback Machine.], «Філологічний часопис», вип. 1 (13), 2019
  7. Корольова Валерія Володимирівна, «Сучасний український драматургійний дискурс: комунікативна структура та прагматика» [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.], Національна академія наук України, Інститут української мови, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дисертація, Дніпро, 2017