Джеймс Саут — Вікіпедія
Джеймс Саут | |
---|---|
Народився | жовтень 1785[1] Саутварк[d], Саутерк |
Помер | 19 жовтня 1867[1] Campden Hilld, Кенсінгтон і Челсі, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство |
Поховання | Гайґейтський цвинтар |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | астроном |
Членство | Лондонське королівське товариство |
Нагороди | |
Роботи у Вікіджерелах Джеймс Саут у Вікісховищі |
Сер Джеймс Саут (англ. James South жовтень 1785 — 19 жовтня 1867) — британський астроном, член Лондонського королівського товариства (1821), іноземний почесний член Петербурзької академії наук (1832).
Входив до числа організаторів Королівського астрономічного товариства в Лондоні і був його президентом від 1829 до 1831 року.
Спільно з Джоном Гершелем 1824 року підготував каталог 380 подвійних зір. Згодом Саут відкрив ще 458 подвійних зір.
Від 1826 року Джеймс Саут планував встановити у новій обсерваторії в гірській місцевості на екваторі телескоп (ахроматичний рефрактор), який мав стати найбільшим у світі телескопом[2]. Саут придбав у французького оптика Р.-А. Кошуа[en] для майбутнього телескопа 12-дюймовий об'єктив (насправді діаметр лінзи становив 11,8 дюйма) вартістю близько 1000 фунтів. Телескоп для цього об'єктива виготовили, але приблизно 1838 року демонтували[3]. Наступний за величиною рефрактор, з об'єктивом діаметром 13,3 дюйма, також виготовлений Кошуа, встановлено в 1830-х роках у Маркрійській обсерваторії (Ірландія)[4].
На замовлення Саута телескоп з 12-дюймовим об'єктивом, призначений для встановлення на екваторіальній горі, виготовив відомий британський виробник оптичних приладів Едвард Травтон[ru], але Саут вважав виготовлений ним телескоп дефектним і відмовився оплачувати замовлення. Травтон подав до суду на Саута і виграв процес, після чого Саут демонтував телескоп, зберігши лише 12-дюймовий об'єктив, придбаний окремо, і 1862 року подарував його Дансінкській обсерваторії (Ірландія)[2]. У Дансінкській обсерваторії цей об'єктив встановили на побудований Томасом Граббом телескоп, використовуваний обсерваторією донині.
Після смерті астронома Стівена Грумбриджа[ru] Джеймс Саут був власником меридіанного круга Грумбриджа[en], виготовленого Траутоном 1806 року[3].
1826 року Саута нагороджено медаллю Коплі і золотою медаллю Королівського астрономічного товариства. Посвячений у лицарі 1831 року. На його честь названо кратер на Марсі[en] і кратер на Місяці.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Title: The Observatory of the Late Sir James South [Архівовано 9 червня 2021 у Wayback Machine.] Journal: Astronomical register, vol. 8, pp.196-199
- ↑ а б South, James (DNB00)
- ↑ Refracting Telescopes of the 19th Century. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- History of Cauchoix objectives [Архівовано 10 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- The South Telescope of Dunsink Observatory, Authors: Wayman, P. A., Journal: Irish Astronomical Journal, vol. 8(8), p. 274 [Архівовано 12 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Google Books 2010 [Архівовано 14 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Kensington Observatory (Campden Hill) (Google Books 2010) [Архівовано 14 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, Volume 28, By Royal Astronomical Society: Sir James South, Page 69-72 [Архівовано 14 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Профіль Джеймса Саута (Соута) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] на сайті РАН