Джеймс Стерлінг — Вікіпедія

Джеймс Стерлінг
James Stirling англ. James Frazer Stirling
Народження	22 квітня 1926(1926-04-22) Глазго
Смерть	25 червня 1992(1992-06-25) (66 років) Лондон, Сполучене Королівство
Країна	Велика Британія
Навчання	Ліверпульський університет, Liverpool College of Artd і Calderstones Schoold
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Лондон, Париж, Кіото, Штутгарт, Ліверпуль
Архітектурний стиль	Модернізм, постмодернізм
Найважливіші споруди	Інженерний корпус Лестерського університету Нова державна галерея (Штутгарт)
Членство	Королівська академія мистецтв, Fellow of the Royal Institute of British Architectsd і Академія витончених мистецтвd
Нагороди	Прітцкерівська премія (1981)
Джеймс Стерлінг у Вікісховищі

Джеймс Фрезер Стерлінг або Стірлінг (англ. James Frazer Stirling, 22 квітня 1926, Глазго — 25 червня 1992, Лондон) — британський архітектор.

Стерлінг народився в Глазго. Сім'я переїхала до Ліверпуля, коли Джеймс був немовлям, де він навчався в середній школі. Під час Другої світової війни він приєднався до парашутного полку. Був висаджений з парашутом за німецькі ворожі лінії до операції "Нептун" і двічі поранений, перш ніж повернутися до Великої Британії.

У 1945—1950 вивчав архітектуру в університеті Ліверпуля. Кілька років Стерлінг працював у фірмі «Лайонс, Ісраель та Елліс», а 1956 заснував бюро «Стерлінг та Ґоуен», що проіснувало до 1963. У цей період він захоплювався модернізмом та бруталізмом. Найзначніша споруда раннього Стерлінга — інженерний корпус Лестерського університету (1963).

У 1963 він починає працювати окремо від Ґоуена, а потім бере у помічники Майкла Вілфордом, з яким співпрацює з 1971 по 1992.

У 1966 Стерлінг одружився з дизайнеркою Мері Шенд, падчерицею письменника П. Мортона Шенда. У них було троє дітей: син і дві дочки.

У 1970-ті стиль архітектора зазнає змін. Споруди, спроектовані ним у цей період, перегукуються з архітектурою античності та бароко, більшого значення набувають колір та орнамент. Шедевром цього стилю вважається Нова державна галерея у Штутгарті (1984). До нього ж належать центр соціальних досліджень у Берліні (1988), кілька англійських музеїв, а також Штутгартська вища школа музики та театру і лондонська офісна будівля No 1 Poultry, побудовані вже після смерті майстра.

Стерлінг став третім лауреатом престижної Прітцкерівської премії, а в 1992 був посвячений у лицарі. Через три дні після посвяти був госпіталізований з грижею. Помер 25 червня 1992 після хірургічних ускладнень. Відповідно до його побажань, був похований біля його меморіалу в церкві Христа, Спітфілдс. Після смерті Стерлінга Майкл Вілфорд продовжив їхню практику.

З 1996 проводиться вручення нагороди, названої на його честь.

• 1958 Лондон: Ленґхем хаус — квартири в Хем Коммон (з Джеймсом Ґоуеном)
• 1959 Лестерський університет — інженерний факультет (з Джеймсом Ґоуеном)
• 1961 Лондон — актовий зал школи Камбервелла
• 1964 Університет Сент-Ендрюса — резиденція Ендрю Мелвілла
• 1968 Кембриджський університет — історичний факультет
• 1971 Оксфордський університет — Коледж Королеви, Будинок Флорі
• 1972 Хаслемір, Суррей — Навчальний центр для Оліветті
• 1984 Штутгарт — Neue Staatsgalerie (Нова державна галерея)
• 1984 Кембридж (Массачусетс) — Гарвардський університет, Гарвардський художній музей (розширення)
• 1987 Берлін — Wissenschaftszentrum (кампус соціальних наук)
• 1987 Лондон — Тейт Британія, Клор галерея (розширення)
• 1997 Лондон: офісний центр No 1 Poultry (завершено посмертно за його проектами)

• 
  Інженерний факультет Лестерського університету
• 
  Кембриджський університет. Історичний факультет
• 
  Лондон. Клор галерея.
• 
  Штутгарт
• 
  Головний вхід Штутгартської Вищої школи музики і театру
• 
  Штутгарт. Нова жержавна галерея
• 
  Штутгарт. Нова державна галерея

• Самін Д. К. 100 великих архітекторів. М., 2001.