Джек Волл (композитор) — Вікіпедія

Джек Волл
Jack Wall
Джек Волл на Video Games Live у 2009 році
Основна інформація
Дата народження	1964[1][2]
Місце народження	Фініксвіль, Честер, Пенсільванія, США[3]
Роки активності	1995 — тепер. час
Громадянство	США
Професія	композитор, диригент
Освіта	Дрексельський університет
Жанр	музика у відеоіграх
Magnum opus	Myst III: Exiled, Myst IV: Revelation, Mass Effect 2, Mass Effect, Call of Duty: Black Ops 4 і Call of Duty: Black Ops III
jackwall.net
Файли у Вікісховищі

Джек Волл (англ. Jack Wall; нар. 1964) — американський відеоігровий композитор. Він створив музичні партитури для понад 20 ігор, включаючи франшизу Myst, Splinter Cell, Jade Empire, Mass Effect і Call of Duty. Волл здобув освіту інженера-будівельника в Дрексельському університеті у Філадельфії, штат Пенсильванія, і після короткої роботи в галузі будівництва перейшов у музичне середовище. Він працював з такими відомими музикантами, як Джон Кейл, Девід Бірн і Патті Сміт, та в 1995 році повністю перейшов до створення власної музики.

Волл одразу почав працювати в ігроіндустрії, створивши саундтрек до Vigilance^[en]. У роботі Волл надає перевагу оркестровому стилю, до 2001 року він створив саундтрек до Myst III: Exile^[en], тайтлу який, за його ж власними словами, вивів його на міжнародну арену композиторів відеоігор. У 2002 році Волл став одним із 20 співзасновників гільдії Game Audio Network Guild (G.A.N.G.), а також її старшим директором. У 2005 році Волл разом з іншим засновником G.A.N.G., Томмі Талларіко^[en] заснував концертне шоу Video Games Live^[en], виступаючи диригентом їх міжнародного концертного туру. Його саундтреки до Myst III: Exile^[en], Myst IV: Revelation, Rise of the Kasai^[en], Jade Empire, Mass Effect і Mass Effect 2 були відзначені нагородами від кількох міжнародних асоціацій.^[4]

Джек Волл, народжений у Феніксвіллі, штат Пенсильванія,^[5] отримав ступінь інженера-будівельника в Дрексельському університеті у Філадельфії та розпочав будівельну кар'єру, паралельно входячи до складу місцевого рок-гурту. Запис першого демо з групою так надихнув молодого будівельника, що Волл вирішив змінити кар’єрний шлях і залишив роботу заради музичної індустрії. Спочатку він влаштувався барменом, паралельно працюючи в студіях звукозапису Філадельфії, а пізніше в Бостоні та Нью-Йорку. З 1991 по 1994 роки був незалежним музичним продюсером і звукорежисером в Нью-Йорку, працюючи з такими музикантами, як Джон Кейл, Девід Бірн і Патті Сміт, а також з деякими місцевими групами. Протягом цих трьох років Волл постійно співпрацював з Кейлом, займаючись аранжуванням, звукорежисурою та оркестровкою його композицій, а також продюсуючи їх. Під час створення саундтреку до фільму House of America, він спостерігав, як Кейл створює тридцять хвилин музики майже в реальному часі, що надихнуло його на створення власної музики.

До кінця 1995 року Волл жив у Лос-Анджелесі та був одружений на співачці Сінді Шапіро, з якою вони познайомилися в 1994 році.^[6] Її знайомий Рон Мартінез, якраз засновував нову компанію-розробника відеоігор PostLinear Entertainment, запропонувавши Воллу зайняти там посаду композитора.^[7] Він написав саундтреки до кількох ігор PostLinear, першим з яких став саундтрек до Vigilance^[en] у 1997 році. Залишивши компанію у 2001 році, він написав саундтрек до Myst III: Exile^[en], що став його першою оркестровою музикою та роботою, яка, за його словами, вивела його на міжнародну арену композиторів відеоігор. Конкретно ця робота була для Волла знаковою, оскільки мова йшла про продовження першої зіграної ним ще в юності відеоігри, Myst. Створений Воллом саундтрек був номінований на нагороду Академії інтерактивних мистецтв і наук за «Видатні досягнення в оригінальній музичній композиції», але програв саундтреку до Tropico.^[8]

У 2002 році Волл став одним із 20 співзасновників гільдії Game Audio Network Guild (G.A.N.G.), а також її старшим директором.^[9][10] Гільдія займається просуванням музики для відеоігор, а також служить професійним ресурсом для відеоігрових композиторів та музикантів. Станом на 2010 рік Волл займав посаду віце-голови після того, як залишив посаду голови ради директорів у 2007 році.^[11] Він продовжував писати саундтреки для таких ігор, як The Mark of Kri^[en] та Unreal II: The Awakening^[en]. Його робота над Myst IV: Revelation у 2004 році принесла йому перші три нагороди: «Найкращий запис живого виступу», «Найкраща оригінальна вокальна пісня: хор» і «Найкраща музика року» за версією G.A.N.G.^[12]

Волл разом з Томмі Талларіко^[en] продюсував серію концертів Video Games Live^[en], починаючи з 6 липня 2005 року. Протягом трьох років вони планували серію концертів, що складається з оркестрованої музики з десятків ігор.^[13] Концерти складаються з музичних сегментів, які виконує живий оркестр із відеоматеріалами та синхронізованим освітленням і ефектами, а також кількох інтерактивних сегментів для аудиторії.^[14] Волл створив саундтреки до трьох ігор, випущених у 2005 році, включно з відзначеною нагородою музикою до Jade Empire, і деякі з його робіт, випущених з того часу, включно з Mass Effect (2007) та Mass Effect 2 (2010) принесли йому музичні нагороди і номінації.^[15][16][17]

Незважаючи на те, що багато його творів оркестрові, Джек Волл працював у різноманітних стилях, включаючи хеві-метал і традиційну народну музику.^[18] Для Jade Empire він зосередився на використанні китайських традиційних музичних інструментів і барабанів тайко.^[19] Пишучи музику для відеоігор, Волл віддає перевагу співпраці з командою геймдизайнерів, оскільки вважає, що «перетягування ідей» робить музику сильнішою. Однак він зазначає, що має бути гнучким і мати бажання створити власне бачення музики. У зв’язку з цим він вважає за краще мати можливість побачити ілюстрації та документацію щодо дизайну гри перед початком своєї роботи над нею, оскільки вони дають розуміння та загальне бачення гри, щоб його музика могла точніше передати її суть.^[20] Волл рекомендує розробникам ігор використовувати живі оркестри, незважаючи на витрати, і вважає, що вони додають набагато динамічнішого звучання музиці та дають композитору більше свободи, ніж семпли синтезатора.^[21]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джек Волл (композитор)

• Джек Волл на IMDb
• Офіційний вебсайт